Ясси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ясси, Яси
Iași

Герб
Герб Ясс
Ясси, Яси
Iasi judetul Iasi.jpg
Основні дані
47°09′44″ пн. ш. 27°35′20″ сх. д. / 47.16222° пн. ш. 27.58889° сх. д. / 47.16222; 27.58889
Країна Румунія Румунія
Регіон Actual Iasi county CoA.svg Ясси
Адмінцентр Iașid
Столиця для Ясси і Молдавське князівство
Засновано 1408
Перша згадка 6 жовтня 1408
Площа 93,9 км²
Населення 290 422 (2011)
Висота НРМ 200  м
Офіційна мова румунська
Міста-побратими Кишинів, Асьют, Атенс, Філаччано, Форано, Ірбід, Ісфаган, Єрихон (16 липня 2003)[1][2], Козані, Монтеррей, Морлупо, Наццано, Нетанья, Падуя, Перістері, Пуатьє, Квебек, Сант'Оресте, Торрита-Тіберина, Вільнев-д'Аск, Сіань, Ейндговен, Велико-Тирново (8 грудня 2006), Вінниця, Іліуполі, Франкавілла-аль-Маре, Чернівці (14 жовтня 2012)[3], Велико-Тирново (8 грудня 2006)
Телефонний код (40) 02-32
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів IS
GeoNames 8334835
OSM 2256747 ·R (Ясси)
Поштові індекси 700001–700951
Міська влада
Мер міста Георге Нікіта
Веб-сторінка iasi.ro
Мапа


CMNS: Ясси, Яси у Вікісховищі

Я́сси (або Я́си[4][5][6][7], рум. Iași, угор. Jászvásár — Базар ясів) — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Ясси, колишня столиця Молдовського князівства, центр Західної Молдови. За даними перепису 2002 року населення Ясс становило близько 320 тис. людей (2-е місце в країні після Бухареста), але згодом дещо зменшилася: згідно з переписом 2011 року — до 290 422 осіб (4-е місце). До 2016 року населення міста знову зросло до 362 142 людей.[8]

Місто стоїть над річкою Бахлуй та розташоване у північно-східній частині країни, в Румунській Молдові. Є економічним, культурним та освітнім центром Румунської Молдови.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Місто розташоване між Ясським хребтом та долиною річки Жижія, історично знаходячись на перехресті найважливіших торгових шляхів. Місто стоїть на 7 пагорбах, подібно Риму, Москві, Стамбулу. Пагорби носять назви Четецуя, Копоу, Бучум-Пеун, Шорогарь, Галата, Репедя та Бряза.

Містом протікає річка Бахлуй — права притока річки Жижія.

Клімат континентальний, вологий, з теплим літом та холодною зимою. В середньому за рік випадає близько 600 мм опадів (від 25 мм у жовтні до 100 мм у червні).

Клімат Ясси, Румунія (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 16,7 22,5 27,0 31,8 36,4 38,0 40,1 39,7 38,0 33,9 29,0 19,5 40,1
Середній максимум, °C 1,1 3,3 9,3 16,7 23,1 26,1 28,1 27,8 22,4 16,1 8,1 2,3 15,4
Середня температура, °C −2,3 −0,9 3,9 10,5 16,7 19,9 21,7 20,9 15,9 10,2 4,0 −0,9 10,0
Середній мінімум, °C −5,2 −4,2 −0,1 5,4 10,6 14,2 15,9 15,2 10,8 5,9 0,9 −3,7 5,5
Абсолютний мінімум, °C −30,6 −36,3 −22,7 −9,4 −3 3,5 6,3 4,6 −3,5 −9,6 −21,1 −29,5 −36,3
Норма опадів, мм 27.9 25.9 30.8 46.1 55.2 88.2 74.9 54.9 54.9 37.0 34.3 31.6 561.7
Кількість сонячних годин 67 91 136 180 256 260 288 275 200 153 79 61 2046
Кількість днів з опадами 12,6 11,2 11,6 11,4 12,1 12,3 11,0 8,5 8,7 8,1 10,1 12,6 130,2


Вологість повітря, % 82 80 71 62 61 62 60 63 66 73 79 83 70

Етимологія назви[ред. | ред. код]

Угорці пояснюють назву від осетинського (алани) племені яси, що розмовляли ясським діалектом осетинської мови. Прийшли разом із половцями з Північного Кавказу та згодом оселилися в центральній Угорщині. Угорська назва міста означає «Базар ясів».

Дослідники пов'язують назву Ясс із язигами — сарматським народом.

Також знайдений біля Осієка в Хорватії римський мильний камінь має запис про місто Ясіорум (Jassiorum municipium).

Ясси разом з болгарськими й волоськими містами згадуються у Списку руських міст далеких і близьких як місто, що не входить до складу Київської Русі.

Історія[ред. | ред. код]

З другої половини XVI століття та до 1859 року Ясси є столицею Молдовського князівства. У місті було підписано російсько-турецьку мирну угоду 1791 року. Під час Другої світової війни у районі Ясс відбулася значна наступальна операція радянських військ (Яссько-Кишинівська операція).

  • Як поселення «Ясський торг» відоме з 11 ст., через нього за княжої доби проходив торговельний шлях із Кам'янця до Білгорода-Дністровського.
  • Згадується як «Ясський торг. на Пруті» у «Списку руських городів» з кінця 14 сторіччя, також у грамоті, даній львівським торгівцям.
  • Ясси були столицею Молдови в 15641862 роках, визначним торговельним і культурним центром у XVI—XVII ст.
  • У листопаді 1577 року козацький отаман Іван Підкова захопив Ясси й проголосив себе молдовським господарем.
  • В 1594 році Ясси захопили козацькі ватажки С. Наливайко і Г. Лобода.
  • Біля Ясс, під Цецорою, в 1620 році відбулася битва, в якій загинув Михайло Хмельницький.
  • За господаря Василя Лупула (1634—1653) Ясси підтримували тісні зв'язки з Україною: в 1640 році професор Київської колегії С. Почацький, І. Євлевич та інші заснували в Яссах Слов'яно-греко-латинську колегію, а в 1641 році митрополит Петро Могила вислав туди повністю обладнану друкарню.
  • 15-27 вересня 1642 року в Яссах відбувся помісний собор українських, грецьких і молдовських теологів, який затвердив «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили.
  • В 1650 році Богдан Хмельницький з полковником Данилом Нечаєм зайняли Яси, а 1652 тут відбулося його весілля з Розандою Лупул.
  • У травні 1653 року Богдан Хмельницький переміг під Ясами волосько-семигородську коаліцію.
Ясси в 17 столітті

Населення[ред. | ред. код]

Згідно даними перепису 2002 року, у місті проживало 320 888 людей, що виводило Ясси на друге за чисельністю населення місто Румунії після Бухареста.

Станом на 2002 рік, 98,5 % населення становили румуни, 0,59 % — цигани, по 0,13 % — євреї, греки і липовани, 0,08 % — угорці, 0,05 % — німці і 0,39 % — інші народи. Згідно даних перепису 2016 року, населення міста Ясси склало 362 142 людини.[8]

Господарство[ред. | ред. код]

Хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), машинобудівна (дорожні машини, устаткування для хімічної та целюлозно-паперової промисловості), текстильна і харчова промисловість. Є деревообробні, поліграфічні підприємства. Через залізничний вузол Ясси проходить значна частина українсько-румунського вантажообігу і пасажирообігу.

Культура[ред. | ред. код]

Найбільш представницька культурна будівля Ясс — Палац Культури[en]. Палац, який часто називають символом міста, було зведено на руїнах колишнього Королівського палацу Молдавії у 1906 — 1925 роках за проектом архітектора Йона Д. Берендея та за наказом короля Румунії Фердинанда I. За часів монархії та протягом комуністичного періода тут розташовувався трибунал. На сьогоднішній день у ньому знаходяться чотири музеї: Музей історії Молдавії, Музей мистецтв, Етнографічний музей і Музей механіки. Куранти палацу щогодини грають «Хор об'єднання», який уло написано Васіле Александрі та Олександром Флетенмахером.

У Парку Копо[en] знаходиться липа Емінеску (за переказами, Міхай Емінеску гуляв біля неї у пошуках натхнення). Разом з ним у парку розташовано пам'ятники багатьом поетів та письменників, Обеліск левів, перший громадський пам'ятник Молдавського князівства до об'єднання.

Перший театр Румунії було створено в Яссах, в Копо. Згодом будівля театру згоріла, й було створено інший театр — Національний театр ім. Васіле Александрі, розташований навпроти Ясської філармонії. Між собором святої Параскеви та Національним театром — еспланада.

Собор святої Параскеви[en] і Церква Трьох Святителів — значущі релігійні культурні центри Румунії. У церкві перебували мощі святої Параскеви до їх переміщення в собор.

Монастир Трьох Святителів[en] відомий своїми «мереживними» стінами та Готичним залом, де 1643 року пройшов Ясський собор, який очолив Петро Могила.

В місті є ботанічний сад, Ясський художній музей (румунське мистецтво 19—20 ст.).

Нафталі Герц Імбер в Яссах написав текст гімну Ізраїлю.

Архітектура[ред. | ред. код]

Найстаріша будівля — Вірменський храм — була побудована в 1395 році.

Пам'ятники архітектури: храми Святого Миколая (кінець 15 ст.), «Трьох святителів», монастирі Четецуя і Голія (основне будівництво — 17 ст.).

У 1950—1960-х роках у Яссах створені нові житлові райони («23 серпня», Тетераш, Сокола-Николіна, Пекурарь), реконструйований центр (ансамбль майдану Об'єднання, 1962—1964 рр., архітектор Г. Хуссар та ін.).

Освіта[ред. | ред. код]

Колишня Міхайлянська Академія

У 1711 році за наказом господаря Димитрія Кантеміра у місті Ясси було засновано Королівську Академію.

В місті функціонує понад 10 університетів, 20 ліцеїв, 40 шкіл і 50 дитячих садків.

Перший навчальний заклад Ясс було засновано 1835 року під назвою Міхайлянської академії на честь молдавського правителя Михаїла Стурдза. У 1859 році Александру Йоан Куза, перший монарх об'єднаної Румунії, заснував в Яссах перший у Румунії університет, який сьогодні носить його ім'я.

На місці Міхайлянскої Академії 1900 року було створено Національний коледж ім. Міхая Садовяну, де навчалися, зокрема, сам Міхай Садовяну, Теофіл Сіменскі, Ніколае Йорга, Філарет Скрибан, Симеон Бернуціу, Калістрат Хогаш, Харитон Тіктін, Йонел Теодоряну.

Вищі навчальні заклади Ясс
  • Ясський технічний університет імені Георге Асаки
  • Ясський університет
  • Національний коледж
  • Національний коледж імені К. Негруцци
  • Національний коледж імені Є. Раковіце
  • Національний коледж імені Міхая Емінеску

Релігія[ред. | ред. код]

Успенська церква

Більшість віруючих жителів міста Ясси є православними. Ясси — центр Молдавської та Буковинської митрополії.

Діє російська старообрядницька Успенська церква[ro].

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.jericho-city.ps/page.php?id=W7XvSs6VB8a70374A0k7E2P8tU4
  2. http://www.primaria-iasi.ro/portal-primaria-municipiului-iasi/orase-infratite/1119/relatii-internationale
  3. http://chernivtsy.eu/portal/yassi
  4. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  5. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  6. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  7. Жуковський А. Яси // Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003. — Т. 10. — С. 3995.
  8. а б Populația României pe localități la 1 ianuarie 2016

Література[ред. | ред. код]