Координати: 38°51′5.1588001000004″ пн. ш. 9°8′22.398000099999″ зх. д. / 38.85143° пн. ш. 9.13956° зх. д. / 38.85143; -9.13956

Палац Мітра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Мітра
Зображення
Країна  Португалія[1]
Адміністративна одиниця Santo Antão e São Julião do Tojald[1][2]
Місце розташування Санту-Антан-ду-Тожал
Статус спадщини громадська пам'яткаd[3]
Мапа
CMNS: Палац Мітра у Вікісховищі

38°51′5.1588001000004″ пн. ш. 9°8′22.398000099999″ зх. д. / 38.85143° пн. ш. 9.13956° зх. д. / 38.85143; -9.13956

Палац Мітра, широко відомий як Палац архієпископів, є колишньою літньою резиденцією спочатку архієпископів, пізніше Лісабонських патріархів, розташований у парафії Санту-Антан-ду-Тожал, в Лореші.

Історія

[ред. | ред. код]

Це було сільське господарство під назвою Санту-Антан-ду-Тожал, яке Педро Вієгаш продав єпископу Лісабона Домінгушу Анесу Жардо [4].

Палац був побудований за наказом архієпископа Д. Фернанду де Васкончелушом близько 1554 року. Цей палац замінив примітивний будинок XIII століття.

У XVIII столітті перший патріарх Лісабона Д. Томаш де Альмейда перебудував палац в стилі бароко, згідно з тогочасною модою. Архітектором був італієць Каневарі, який працював над ним до 1732 року.

Опис Палацу

[ред. | ред. код]

Будівля має П-подібну форму; на фасаді, в італійському стилі, розміщені три мармурові (камінь з Керрари) статуї: Святого Бруно Кельнського (засновника Ордену Картузіанців), Королеви Ізабели Португальської та Непорочного Зачаття. В інтер’єрі використані типові синьо-білі португальські кахлі XVIII століття, які зображають сезони, сцени із сільського життя, полювання чи риболовлі, міфологічні фігури; на палацових кухнях представлена кулінарна тематика.

Деякі з цих кахлів пізніше були перенесені до Патріаршого палацу у Сан-Вісенте-де-Фора, сьогодні представлені в Національному музеї стародавнього мистецтва.

До палацу також входять два голубника, акведук, довжиною у 2км, який використовувався для постачання водою двох фонтанів — всі споруди XVIII століття.

Захист Палацу

[ред. | ред. код]

Протягом XX століття у палаці проводилось декілька реставраційних робіт, що фінансувалися Генеральним управлінням національних будівель та пам'ятників.

Комплекс, утворений палацом, акведуком, голубниками, фонтанами, каплицею і навіть монументальними вхідними воротами, охороняється як Культурна спадщина Португалії, постановами № 30 762 від 26 вересня 1940 та 32 973 від 18 серпня 1943 року.

  • Церква Санту-Антан-ду-Тожал при Палаці Мітра, Лореш
    Церква Санту-Антан-ду-Тожал при Палаці Мітра, Лореш
  • Азулєжу в Палаці мітра
    Азулєжу в Палаці мітра
  • Фасад Палацу
    Фасад Палацу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.wikilovesmonuments.org.pt/
  2. ↑ Ulysses database
  3. ↑ https://files.dre.pt/2s/2012/12/248000001/0002900030.pdf
  4. ↑ Letrados e Cultura Letrada (séculos XII - XIII), por Armando José Gomes do Norte, Faculdade de Letras da Universidade de Lisboa, 2013, pág. 53
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Palácio da Mitra
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палац_Мітра&oldid=39336812