Папірус Прісса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папірус Прісса
Зображення
Є екземпляром The Maxims of Ptahhotepd і Повчання Кагемні
Кількість сторінок 1 с.
З матеріалу папірус
У збірках Національна бібліотека Франції
Інвентарний номер Egyptien 183-194
Повний твір доступний на gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b52515226n
Маніфест IIIF gallica.bnf.fr/iiif/ark:/12148/btv1b52515226n/manifest.json
CMNS: Папірус Прісса у Вікісховищі

Папірус Пріссапапірус, датований періодом XII династії Середнього царства стародавнього Єгипту (близько 1991-1783 до н. е.). Названий на честь єгиптолога, який його виявив.

Виявлення

[ред. | ред. код]

Рукопис був виявлений французьким сходознавцем Емілем Пріссом у Фівах у 1856 і відтоді зберігається в Національній бібліотеці Франції в Парижі.

Папірус містить 214 рядків ієратичним письмом на 18 сторінках.[1] Папірус відноситься до XI—XII династій, коли ієратичне письмо переходило з вертикального до горизонтального написання.[2]

Текст папірусу становить інтерес для оцінки моральних і етичних норм давньоєгипетського суспільства, про дотримання принципів Маат в повсякденному житті. Правильне розуміння ускладнене в силу можливої неточності копіювання початкових текстів.

Текст являє собою збірник моральних і етичних рекомендацій, настанов про правила гарного тону й поведінки у вищому суспільстві, знання яких було необхідно для успішного просування по щаблях ієрархічної драбини єгипетської бюрократії.

Повчання Кагемні

[ред. | ред. код]

Перші дві сторінки містять неповну версію повчань невідомого візира своїм дітям. Завдяки імені одного з них — Кагемні, текст отримав назву «Повчання Кагемні». Кагемні служив візиром при фараоні Снофру з IV династії (бл. 2575 р. до н. е.); за іншими версіями — фараона Теті або, згідно з деякими даними батька Кагемні, — фараона Хуні.

Складається з 4 повчань, короткого висновку та обірваного колофона.

Повчання Птаххотепа

[ред. | ред. код]

Повністю зберігся текст «Повчання Птаххотепа», написаний чаті, який служив фараону Джедкара Ісесі з V династії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Allen, James P. Middle Egyptian Literature. — ISBN 1107087430.
  2. Burkard, Günter; Thissen, Heinz-Josef. {{{Заголовок}}}. — ISBN 3825861325.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • PAPYRUS PRISSE. Notes and Queries (1887) s7-III(59): 127. oxfordjournals.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  • Teaching of Ptahhotep. University College London. 2003. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. — переклад папірусу на англійську
  • M. Lichtheim. Ancient Egyptian Literature. — Vol. I. — P. 59.
  • I. E. S. Edwards, N. G. L. Hammond, C. J. Gadd. The Cambridge Ancient History. — P. 159.
  • R. B. Parkinson. Poetry and Culture in Middle Kingdom Egypt: A Dark Side to Perfection. — ISBN 0826456375.
  • Коростовцев M. A. Писцы Древнего Египта.
  • The Literature of Ancient Egypt: An Anthology of Stories, Instructions, and Poetry. — ISBN 0300014821.