Поля відповідності
Поля відповідності — поля на шахівниці, за якими маневрують фігури суперників, опиняючись як би пов'язаними один з одним. З'являються зазвичай в ендшпілі, коли ряд ходів однієї сторони парирується єдино задовільними ходами іншої. Особливо велику роль поля відповідності грають в закінченнях з фіксованою пішаковою конфігурацією, де гра зводиться до точного маневрування королів по цих полях. У таких закінченнях нерідко утворюються цілі зони полів відповідності, за якими пересуваються королі в боротьбі за ключові поля. Порушити відповідність на свою користь (виграти) означає проникнути, маневруючи королем по полях відповідності, на ключові поля; утримати (зберегти) відповідність — не пропустити короля суперника на ключові поля.
Теорію полів відповідності почали розробляти в XX столітті (М. Григор'єв, Р. Біанкетті, К. Еберс, В. Гальберштадт, В. Бер, І. Майзеліс, М. Зинар). Виявлено ряд типових систем полів відповідності: трьох-, чотирьох-, восьми-, дванадцятипольна, Т-подібна і так далі. Один з простих випадків полів відповідності представлений етюдом М. Григор'єва (1921).
Чорні зведуть закінчення внічию, якщо не допустять короля суперника ні на одне з трьох ключових полів — е2, f2 і b3. Неважко встановити, що цієї мети задовольняє тільки хід 1. … Kpf3! Тоді на 2.Kpd1 потрібно 2. … Кре3 3.Kpc1! Kpd4 4.Kpb1 Kpc5 5.Кра2 Крb4, і король чорних встигає вчасно. Поля e1—f3, d1—е3, c1—d4, b1—c5, а2—b4 і будуть в цьому випадку полями відповідності. Утримуючи відповідність, чорні не пропускають білого короля на ключові поля.
- Трикутник — один з найпростіших випадків полів відповідності;
- Опозиція — інший випадок полів відповідності.
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 311. — 621 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.