Полікарп Филипович
| Полікарп Филипович | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | Унійна церква в Речі Посполитій | |
| ||
| Обрання: | 21 липня 1710 | |
| ||
| Обрання: | 21 липня 1710 | |
| Альма-матер: | Грецька колегія святого Атанасія | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
| Народження: | 1660 | |
| Смерть: | 15 березня 1730 | |
| Батько: | Матвій | |
| Чернецтво: | 1678, вічні обіти в ЧСВВ | |
Полікарп Филипович (бл. 1660 — 15 березня 1730) — церковний діяч, священник-василіянин, доктор богослов'я, єпископ-номінат на апостольського вікарія Мукачівської єпархії, архимандрит Лещинського монастиря.
Полікарп Филипович народився близько 1660 року. Син Матвія Филиповича[1]. У 1678 склав вічні обіти у Василіянському чині. Філософію і богослов'я вивчав у Папській Колегії святого Варфоломея в Празі (1680–1684)[2], потім вчився в Папській Грецькій Колегії святого Атанасія в Римі (1684–1685), де здобув докторат з богослов'я[1]. Висвячений на священника під час навчання в Римі. У 1690–1700 роках виконував обов'язки прокуратора Василіянського чину в Римі[3]. У 1710–1712 роках був ігуменом Битенського монастиря[4].
21 липня 1710 року Апостольський престол призначив його на апостольського вікарія Мукачівської єпархії і титулярного єпископа Бодони, але імператор наполягав на призначенні іншого кандидата. Так і не отримав єпископської хіротонії. 13 вересня 1715 року був присутнім на посвяченні Атанасія Шептицького на львівського єпископа[5]. Брав участь у Замойському синоді (26 серпня — 17 вересня 1720) і переклав на польську мову синодальні постанови, які перед тим видав у Римі 1724 року по-латині митрополит Лев Кишка (2-ге видання цього перекладу вийшло у Вільні 1785 року). Допомагав Атанасію Шептицькому в ревізії літургійних книг, виданих друкарнею Львівського Успенського братства[6].
Помер як архимандрит Лещинського монастиря (біля Пінська, Білорусь) 15 березня 1730 року[7].
- Synod prowincialny ruski w mieście Zamościu roku 1720 odprawiony. a w r. 1724 […] łacińskim językiem w Rzymie […] wydany. […] na polski przez J.X. Polikarpa Filipowicza […] przewiedziony. […] Pamiętnikiem przedrukowany Roku Pańskiego 1785 [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 84.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 120.
- ↑ Порфирій Підручний. Василіянський Чин від Берестейського з'єднання (1596) до 1743 року // Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 158.
- ↑ Smora (Giżycki J.M). Kilka słów o Byteniu i Bazylianach [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Przewodnik Naukowy i Literacki. — № 42 (1914). — S. 150.
- ↑ Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]… — S. 100.
- ↑ Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]… — S. 301.
- ↑ Вибір з Пом’яника Чину Св. Василія Великого - березень. www.bazylianie.pl. Процитовано 5 квітня 2019.
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 С. — ISBN 5-7745-0687-8
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
- Вибір з Пом'яника Чину Св. Василія Великого — березень
- Bishop Polycarpus Philippovich, O.S.B.M. † [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |