Прилавок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торговий прилавок

Прила́вок[1] — предмет торгового устаткування, закритий з боку покупців спеціальний стіл, тумба, зазвичай розташована вздовж стіни магазину з проходом для продавців за ним. Іноді передню частину прилавку заскляють, надаючи йому функцію вітрини.

Прилавок у вигляді відкидної полиці чи віконниці у вікні крамниці відомий як ля́да[2]. Критий навісом прилавок для базарної чи вуличної торгівлі називався рундуком[3].

Інші значення[ред. | ред. код]

  • При́лавок — частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка[1][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Прилавок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ляда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Рундук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Прилавок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1491. — 1000 екз.