Барна стійка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барна стійка в італійському кафе

Ба́рна сті́йка — предмет інтер'єру бару. Стійка в шинках традиційно називалась шинква́с[1] (від нім. Schenkfas через пол. szynkwas)[2].

Спочатку цей елемент інтер'єру бару з'явився в Північній Америці в XVIII столітті. Барна стійка призначалася для поділу простору бару на 2 функціональні зони: зону для відвідувачів і зону для продавця (бармена). Поділ відвідувачів і бармена барною стійкою мало чисто практичне значення: захист тендітного посуду від підпилих відвідувачів і створення зручного функціонального простору, де «все під рукою».

Інтер'єр бару

Більшість барів були закладами так званого «фаст-фуду» (швидкого харчування), і багато відвідувачів їли і пили прямо біля барної стійки. Як наслідок, з простої огорожі-прилавка вона стала повноцінним столом, за яким похапливі відвідувачі могли швидко перекусити.

Барна стійка — це ключова деталь інтер'єру бару. Під стійкою ставляться кеги, а на самій стійці — пивні крани. Для барної стійки існують спеціальні високі барні стільці.

В англійських пабах на стійці розташовані ручки пивних помп, з допомогою яких викачується пиво з бочонків, поміщених у льосі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шинквас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.