Профспілковий рух
Профспілко́вий рух (англ. trade union movement; trade unionism; нім. Gewerkschaftsbewegung n) — сукупність форм і методів захисту прав та інтересів найманих працівників.
Перші профспілкові організації в Україні виникають у процесі революційних подій 1905–1907. В основу цих організацій було закладено плюралістичний принцип, тобто кожна мала самостійну програму і статут.
У 1917 в Україні функціонувало вже більше сотні профспілкових центрів. Після захоплення політичної влади більшовиками профспілки перетворюються на придатки комуністичної партії, потрапляють у повну залежність від Москви. В діяльності профспілок дедалі відчутніше проступають такі явища, як тотальне одержавлення, утиск вільної думки, адміністративно-командні методи тощо; вони поступово відмовляються від своєї головної функції — захисту інтересів трудящих.
У другій половині 80-х років профспілки проголошують свою незалежність від центру та позапартійність. Відбувається розпад старої системи організації профспілкового руху, утворюються нові об'єднання. Найчисельніше з них — Федерація профспілок України (ФПУ), яка налічує понад 21 млн членів.
- О. М. Мовчан. ІСТПРОФИ, Комісії з вивчення історії профспілкового руху в Україні [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 640. — ISBN 966-00-0610-1.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |