Прощальний квартет (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прощальний квартет
англ. A Late Quartet
Жанрмузична драма
РежисерЯрон Зільберман[en]
ПродюсерЯрон Зільберман, Менді Таггер,
Ванесса Койфман,
Девід Файгенблюм
СценаристЯрон Зільберман
Сет Гросман
У головних
ролях		Крістофер Вокен, Кетрін Кінер,
Імоджен Путс, Марк Іванір,
Філіп Сеймур Гоффман
ОператорФредерік Елмс
КомпозиторАнджело Бадаламенті
МузикаАнджело Бадаламенті
КінокомпаніяOpening Night Productions
RKO Pictures
Дистриб'юторLionsgate Canadad і Vertigo Médiad[1]
Тривалість105 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2012
Кошторис$1,562,546
IMDbID 1226240
РейтингIMDb: 7.1/10 stars
westendfilms.com/films/current/late-quartet

«Прощальний квартет» (англ. A Late Quartet) — американський драматичний фільм 2012 року режисера Ярона Зільбермана[en]. У фільмі звучить камерна музика, (особливо Квартет Бетховена No. 14, ор. 131), яку грає струнний «Брентано-квартет» (Brentano String Quartet[en]), названий на честь Антонії Брентано (1780-1869).

Короткий зміст

[ред. | ред. код]

Це історія про знаменитий на весь світ струнний квартет, який святкує свій 25-річний ювілей. Найстаріший його учасник віолончеліст Пітер (Крістофер Вокен) вирішує, що повинен завершити свої виступи, коли у нього виявили хворобу Паркінсона. Нові події загрожують розлучити музикантів: любов, зрада, боротьба за першість, спалахи пристрасті… Однак, якраз Пітер знаходить вихід з кризової ситуації і дає можливість слухачам насолодитися музикою струнного квартету № 14, до-дієз мінор, ор. 131, Бетховена.

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • Сцени концертів квартету, які були зняті у фільмі, відбувалися у «Глядацькій залі Грейс Рейні Роджерс» (The Grace Rainey Rogers Auditorium)[2][3] у Музеї мистецтва Метрополітен. На тій же сцені, де «Квартет Ґварнері» дав свій прощальний концерт у 2009 році.
  • Сцена, в якій Пітер Мітчел у своєму музичному класі розповідає анекдот про зустріч з Пабло Казальсом взятий з анекдоту, знайденого в автобіографії віолончеліста Григорія П’ятигорського. Обставини зустрічі у фільмі змінені, але слова Казальса є по суті ідентичними до тих, які написав П'ятигорський.[4]

Музика фільму

[ред. | ред. код]

Записана у виконнанні струнного «Брентано-квартету»:

  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 - Adagio, Ma Non Troppo E Molto Espressivo
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 - Allegro Molto Vivace
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 - Allegro Moderato
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 - Andante, Ma Non Troppo
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 – Presto
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 - Adagio, Quasi Un Poco Andante
  • Beethoven: Beethoven's String Quartet #14 In C-Sharp Minor, OP.131 – Allegro

Інтерпретована композитором фільму Анджело Бадаламенті:

  • A Late Quartet – Overture
  • Movements
  • Diagnosis
  • Reflections
  • A Jog In The Park
  • Stop Right Here
  • 11:42 PM
  • Premonition
  • Winter Love
  • Eternal Quest
  • Old Men Know
  • Breaking Up
  • Fire Escape
  • Longing For Miriam
  • A Late Quartet - Bidding Farewell

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  2. ↑ [The Grace Rainey Rogers Auditorium (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015. The Grace Rainey Rogers Auditorium (англ.)]
  3. ↑ [Грейс Рейні Роджерс (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015. Грейс Рейні Роджерс (англ.)]
  4. ↑ [Віолончеліст, автобіографія Григорія П’ятигорського. Розділ 17 (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 27 листопада 2015. Віолончеліст, автобіографія Григорія П’ятигорського. Розділ 17 (англ.)]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прощальний_квартет_(фільм)&oldid=43133549