Пісочник чорноголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісочник чорноголовий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Підродина: Пісочничні (Charadriinae)
Рід: Thinornis
Вид: Пісочник чорноголовий
Thinornis cucullatus
(Vieillot, 1818)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Charadrius rubricollis Gmelin, 1789

Charadrius cuculatus
Thinornis rubricollis

Посилання
Вікісховище: Thinornis cucullatus
Віківиди: Thinornis cucullatus
МСОП: 22693883

Пісочник чорноголовий[2] (Thinornis cucullatus) — вид сивкоподібних птахів родини сивкових (Charadriidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Австралії. Поширений вздовж південного узбережжя материка і Тасманії. Населяє прісноводні озера, прісноводні болота, прибережні солоні лагуни та піщані пляжі. Великі популяції трапляються на пляжах з водоростями і дюнами.

Птах середнього розміру, завдовжки 19-23 см, розмахом крил 29-44 см. Голова та шия чорні, але на шиї є білий комір. Спина та крила світло-сірі. Горло, груди та живіт білі. Дзьоб червоний з чорним кінчиком. Навколоочне кільце яскраво-червоне. Ноги помаранчеві.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється парами або невеликими групами біля води. Живиться дрібними безхребетними: комахами, ракоподібними, молюсками, хробаками. Сезон розмноження — з серпня по березень. Для гнізда викопує неглибоку яму в піску або гравію вище максимальної лінії приливу. У кладці 1-3 яйця.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • T. c. cucullatus (Vieillot, 1818) — Південна Австралія, Вікторія, Квінсленд, Новий Південний Уельс, Тасманія та прилеглі острови. Популяція становить 3000 птахів і скорочується.
  • T. c. tregellasi (Mathews, 1912) — Західна Австралія. Популяція становить 4000 птахів і виглядає стабільною.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Thinornis cucullatus. Процитовано 5 січня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]