Тасманія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тасманія

'

Coat of arms of Tasmania.svg
Flag of Tasmania.svg
Герб Тасманії Прапор Тасманії
Cradle Mountain Behind Dove Lake.jpg
Інші штати Австралії
Столиця Гобарт
Країна Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці
Вікторія
Gray compass rose.svg
Офіційна мова Англійська
Населення
 - повне 512 100 (2012)
Площа
 - повна 90 758 км²
Висота
 - максимальна 1 617 м
(гора Осса)
 - мінімальна 1009 метр
Часовий пояс UTC+10
UTC+11
Дата заснування 3 грудня 1825
Губернатор Kate Warner[d]
Веб-сайт www.tas.gov.au
Код ISO 3166-2 AU-TAS
Штат Тасманія на мапі Австралії

Штат Тасманія на мапі Австралії
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тасманія

Тасманія (англ. Tasmania) — штат, розташований на однойменному острові, близько 240 км на південь від Австралії і роз'єднаний з нею Бассовою протокою. До території штату належать деякі ближні острови: Кінг, Фліндерс та Маккуорі. Населення штату 494 520 осіб. Тасманія — найменший штат Австралії, його площа — 68 401 км². Столиця штату — Хобарт. Найбільші міста: Хобарт, Лонсестон, Девонпорт та Берні. Острів Тасманія є структурним продовженням Великого Вододільного хребта Австралії. На період колонізації, корінне населення цього острова було повністю знищене англійцями.

Береги утворюють численні затоки (Макуорі, Сторм тощо). У рельєфі переважають відособлені крутосхильні плато і нагір'я заввишки 600—1 000 м. Низовина Мідлендс, розташована за течією річки Теймар-Макуорі, відокремлює Східне нагір'я (гора Легг-Списів, 1 572 м) від Центрального плато гора Осса, 1 617 м — найвища вершина Тасманії, в межах якого розташоване озеро Сент-Клер.

Назва[ред. | ред. код]

Острів і штат названі на честь голландського мореплавця Абеля Тасмана, який першим з європейців відкрив острів 24 листопада 1642 року. Сам Тасман назвав острів «Землею Ентоні Ван-Дімена» на честь свого покровителя Ентоні Ван-Дімена, губернатора голландської Ост-Індії. Назва була пізніше скорочена англійцями до «Ван-Діменової землі». 1 січня 1856 острів був офіційно перейменований в Тасманію на честь свого першовідкривача.

Тасманію іноді називають «Дервон» (Dervon), зокрема це назва зустрічається в листі Джо Бірну 1879 року сумнозвісного австралійського бушрейнджера Неда Келлі. Розмовною назвою штату є «Тассі», а іноді і скорочення «ТАС», особливо при використанні в інтернет-просторі. «TAS» також є офіційною абревіатурою штату.

Географія[ред. | ред. код]

Фізична мапа Тасманії

Геологія[ред. | ред. код]

Найважливіші корисні копалини острова: поліметали і залізняк, олово, мідь, золото тощо.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат на півночі субтропічний, на півдні — помірний, вологий. У місті Хобарт середня температура липня 8 °C, лютого 17 °C. На плато і в горах температура зимових місяців нижче 0 °С. У західній половині випадає більше 1 000 мм опадів на рік (у затоці Макуорі 2 800 мм), в східній — в середньому 600 мм на рік. Простежується сезонність випаду опадів. Максимум опадів припадає на зимові місяці.

Абсолютний максимум температури в Тасманії 42,2 °C був зареєстрований 30 січня 2009 року в селищі Скамандер. Мінімальна температура −13 °C була зареєстрована 30 червня 1983 року в селищі Тарралія.

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Завдяки гірському рельєфу на острові розташовано багато річок. На річках побудовані ГЕС, що повністю задовольняють потреби штату в електроенергії. Найбільші річки — Саут-Еск (252 км), Дервент (215 км), Артур (189 км), Гордон (186 км) і Х'юон (169 км). На центральному плато багато озер льодовикового походження (Сент-Клер, Дов та інші). Шляхом будівництва гребель площа багатьох озер була значно збільшена і вони фактично перетворилися в водосховища (Грейт-Лейк і Педдер).

Ґрунти й рослинність[ред. | ред. код]

На заході Тасманії поширені бурі лісові ґрунти, у горах підзолисті, а на півночі та сході жовтоземи та червоноземи.

На території острову велике розмаїття рослинного та тваринного світу. Велика кількість рослин та тварин є ендеміками. Але багато видів рослин пов'язані з видами в Південній Америці і Новій Зеландії через предків, які росли на суперконтиненті Гондвана 50 мільйонів років тому. 44 % території Тасманії покрито лісом. Річки наповнюються за допомогою дощової та талої води, які живлять ліси, де ростуть евкаліпти, миртові, сассафрас.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Тільки на Тасманії живе тасманійський диявол, вид хижих сумчастих ссавців, єдиний сучасний представник роду Sarcophilus. Після того, як 1936 року на острові вимер тилацин, тасманійський диявол залишився найбільшим хижаком Тасманії. У річках та озерах є багато форелі.

Для охорони природи створені національні парки Крейдл-Маунтин-Лейк-Сент-Клер, Уолс-оф-Джерусален, Бен-Ломонд, Гартс-Маунтинс, Маунт-Філд, Південно-Західний національний парк і заповідна зона Сентрал-Плато. Загалом нац парки займають 21 % території острова.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Австралії
Art Gallery detail..jpg
Наскельний живопис аборигенів
 
Категорія КатегоріяХронологіяІнші країни

Населення[ред. | ред. код]

Міста[ред. | ред. код]

Гобарт — найбільше місто і столиця штату, крупний промисловий, торговий і культурний центр, найбільший морський порт острова[2]. Місто розташоване на берегах глибокого скелястого естуарію річки Деруент. Архітектура міста здебільшого староанглійська, більшість будівель невисокі, прикрашені вежами й верандами, що огорожені чавунними решітками. Навколо будинків розбивають сади й квітники. Промисловість міста представлена підприємствами текстильної, харчової, деревообробної галузей; у передмісті комплекси кольорової металургії. У місті працює університет, науково-дослідні центри, бібліотеки та геологічна служба[2].

Економіка[ред. | ред. код]

Ферма з вирощування лаванди

Символи штату[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Аничкин О. Н., Куракова Л. И., Фролова Л. Г. Австралия. — М. : Мысль, 1983. — 133 с. — (У карты мира)
  • «Австралия и Океания. Антарктида» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 80-82 (рос.)
  • Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 83 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]