Пію великий
| Пію великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Synallaxis hypochondriaca (Salvin, 1895) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Siptornis hypochondriacus Thripophaga hypochondria Siptornopsis hypochondriaca | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пію великий[2] (Synallaxis hypochondriaca) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Перу. Раніше вважався єдиним представником монотипового роду Великий пію Siptornopsis, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження був переведений до роду Пію (Synallaxis)[4].
Довжина птаха становить 17-19 см, вага 23-26 г. Верхня частина тіла коричнева, тім'я тьмяніше, надхвістя світліше. Над очима довгі білі "брови", обличчя і скроні темні. Покривні пера крил коричневі і руді. Нижня частина тіла біла, груди і боки поцятковані вузькими, чіткими, темними смужками. Хвіст довгий, темно-коричневий. Очі карі або червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи сизі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Великі пію мешкають в долині річки Мараньйон на півночі центрального Перу (на півдні Кахамарки, крайньому південному заході Амазонасу, в Ла-Лібертаді та на півночі Анкашу). Вони живуть в сухих чагарникових і кактусових заростях та в сухих тропічних лісах Acacia Bombax і Alnus. Зустрічаються на висоті від 2000 до 3000 м над рівнем моря.
Великі пію зустрічаються поодинці, парами і невеликими сімейними зграйками. Живляться комахами, яких шукають серед густої рослинноста на висоті 1-2 м над землею. Гнізда великі, зроблені з гілочок, мають кулеподібну форму з бічним входом.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загроливого. За оцінками дослідників, популяція великих пію становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2020). Synallaxis hypochondriaca.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2022.
- ↑ Derryberry, E.P.; Claramunt, S.; Derryberry, G.; Chesser, R.T.; Cracraft, J.; Aleixo, A.; Pérez-Emán, J.; Remsen Jr, J.V.; Brumfield, R.T. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution. 65 (10): 2973—2986. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x. PMID 21967436.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |