Рено́ Даммарте́нський (фр.Renaud de Dammartin; бл. 1165—1227) — граф Булонський (1190—1214), Даммартенський (1200—1214) і Омальський (1204—1214). Представник роду Даммартенського дому. Син даммартенського графа Обрі III і Матильди Клермонтської. Виріс при королівському дворі, був другом дитинства французького короля Філіппа II. Одружувався двічі: із Марією Шатільйонською та Ідою Булонською. Внаслідок шлюбу з останньою очолив Булонь, що стала васалом Французької корони, а не Фландрії. Через сварки з Філіппом уклав проти нього угоду з англійським королем Джоном I (1212). Спільно з імператором Оттоном IV і фландрським графом Фернанду атакував землі франзуцького короля. Зазнав поразки у битві при Бувіні (1214). Незважаючи на це, до останнього опирався Філіппу. Втратив усі свої володіння та титули. Утримувався у Пероннській вязниці до кінця життя, де вчинив самогубство. Мав доньку Матильду, що вийшла заміж за португальського короля Афонсу IV.
Baldwin, John W. Aristocratic Life in Medieval France: The Romances of Jean Renart and Gerbert de Montreuil, 1190-1230. The Johns Hopkins University Press, 2002.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рено Даммартенський
