Графство Булонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Булонського графства

Графство Булонь (фр. Boulogne) — невелике графство в північній Франції на узбережжі Ла-Манша в середньовіччі. Графство виникло в другій половині IX століття і спочатку було васалом графів Фландрії, пізніше — королів Франції. В 1477 Булонське графство увійшло до складу королівського домену. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер.

Географія[ред.ред. код]

Булонське графство розташовувалося уздовж узбережжя Ла-Манша в районі його найбільш вузької частини — протоки Па-де-Кале. В геологічному відношенні ця територія являє собою східний край Вельдської крейдяної формації, що займає південний схід Англії і що проходить під Ла-Маншем. На півночі Булонське графство межувало з графством Гін та містом Кале, на півдні, уздовж річки Канш, — з графством Понтьє і сеньорією Монтрейль. На схід від Булоні розташовувалася історична область Артуа. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер. В даний час територія колишнього графства відноситься до департаменту Па-де-Кале.

В раннє Середньовіччя під сюзеренітетом Булонського графства також знаходилися:

Історія[ред.ред. код]

В давнину територію майбутнього Булонського графства населяли кельтські племена. Увійшовши до складу римської провінції Белгіка, місто Булонь (давньоримська Бононія; лат. Bononia) служив центром з'єднання імперії з Британією. Пізніше сюди переселилися франки і область увійшла до складу Франкської держави, а в IX столітті — до складу західно-франкського королівства (майбутньої Франції). Місто Булонь і округа управлялися призначуваними графами, проте відомостей про ранній період існування Булонського графства збереглося вкрай мало через безперервні в другій половині IX століття набіги скандинавських вікінгів на узбережжя Ла-Маншу, які неодноразово захоплювали і спалювали місто.

В 896 році Булонь була захоплена графом Фландрії Бодуеном II і увійшла до складу Фландрського графства.

Після смерті Болдуїна II в 918 рік його володіння були розділені між спадкоємцями: старший син Арнульф отримав власне Фландрію, а молодший Адалульф став правителем Булоні. Це поклало початок існуванню окремого Булонського графства, керованого нащадками Адалульфа. Хоча Булонь зберігала зв'язок з Фландрією, а графи Булонські приносили омаж і клятву вірності її правителям, фактично графство швидко стало самостійним.

Близькість до Англії сприяла встановленню тісних відносин між Булонським графством і англосаксонською державою. Євстахій II, граф Булоні, одружився з дочкою Етельреда II, і був найближчим соратником короля Едуарда Сповідника. В 1066, однак, Євстахій II взяв активну участь в нормандському завоюванні Англії і став володарем обширних земель по інший бік Ла-Манша (насамперед у Ессексі, а також ще в одинадцяти англійських графствах). Графи Булонські протягом XII століття відігравали значну роль в англійському політичному житті, а графиня Матильда стала дружиною короля Англії Стефана Блуаського.

Великий внесок Булонське графство внесло і в історію хрестових походів: підкорювач Єрусалима Готфрід Бульйонський і перший король Єрусалимського королівства Балдуїн I походили з Булонського графського роду і були молодшими братами графа Євстахія III.

В 1190 Булонь перейшла під владу Рено де Даммартена, одного з найбільших феодалів Північної Франції, тим самим був розірваний васальний зв'язок Булонського графства з Фландрією.

В конфлікті королів Англії і Франції Рено прийняв сторону першого, і після розгрому англо-німецьких військ в битві під Бівуном в 1214 Булонське графство було конфісковано, а пізніше увійшло до складу апанажа Філіпа Юрпеля, сина французького короля Філіппа II Августа.

В 1265 Булонь перейшла у спадок до графів Оверні і протягом наступних двохсот років залишалася володінням Оверньського будинку.

Під час Столітньої війни Булонь неодноразово піддавалася атакам англійців і французів. Уже в 1346 місто Кале, яке перебувало під сюзеренітетом Булонських графів, було захоплено Англією і на кілька століть перетворилося на головну військову і торговельну базу англійців на континенті.

В 1477 граф Бертран VI де Ла Тур-д'Овернь, поступившись наполяганням французького короля Людовика XI, передав йому свої права на Булонське графство, взамін чого отримав область Лораге в південно-західній Франції. Таким чином графство Булонь перестало існувати і було включено до складу королівського домену.

Проте боротьба за столицю графства не припинилася і після закінчення війни: в 1492 Булонь була оточена англійськими військами Генріха VII, а в 1544 захоплена армією Генріха VIII. Проте вже в 1547 місто було звільнене і в 1550 остаточно закріплене за Францією.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]