Матильда Даммартенська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матильда
Матильда
Портрет Матильди
«Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
Матильда
Королева Португалії
4 січня 1248 — 1259
Попередник: Менсія Лопес де Аро
Наступник: Беатриса Кастильська
Графиня Булонська
1216 — 1259
Попередник: Іда Булонська
Наступник: Роберт V Оверніський
Графиня Даммартенська
1214 — 1259
Попередник: Рено Даммартенський
Наступник: Маттей Трійський
 
Народження: 1202(1202)
невідомо
Смерть: 1259(1259)
Булонь, Франція
Віросповідання: католичка
Династія: Мелло
Батько: Рено Даммартенський
Мати: Іда Булонська
Чоловік: Філіпп-Юрпель (1218—1234)
Афонсу ІІІ (1235—1259)

Медіафайли у Вікісховищі?

Мати́льда (фр. Mathilde; 1202 — січень 1259) — графиня Даммартенська (12141260)[1] і Булонська (12161260), королева Португалії (12481258). Представниця дому Мелло. Донька даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Виходила заміж двічі; перший чоловік — французький принц і клермонський граф Філіпп-Юрпель (12181234); другий — португальський інфант Афонсу III1235), який після війни з братом Саншу ІІ став португальським королем. Покинута своїм чоловіком у літньому віці (1253); намагалася повернути його, шукаючи підтримки у Святого Престолу. Померла року в Булонському графстві.

Імена[ред. | ред. код]

  • Маго (фр. Mahaut)
  • Мауд (фр. Maud)
  • Матильда де Даммартен, Матильда Даммартенська (фр. Mathilde de Dammartin)
  • Матильда ІІ Булонська (фр. Mathilde II de Boulogne, порт. Matilde II de Bolonha)

Біографія[ред. | ред. код]

Матильда народилася у Франції близько 1202 року, в родині даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Вона була єдиною донькою та єдиною спадкоємницею подружжя. 1214 року батько дівчини потрапив у полон в битві при Бувіні, втратив частину Даммартенського графства на користь корони й помер 1227 року у в'язниці. 1216 року померла її мати, залишивши доньці Булонь.

Близько 1218 року французький король Філіпп II Август видав Матильду заміж за свого молодшого сина-байстрюка Філіппа-Юрпеля, графа Клермон-ан-Бовезі[2]. Вона була заручена з ним із дитинства[3] і, ймовірно, виховувалася разом. У першому шлюбі Матильда народила доньку Жанну. 1234 року граф Філіпп помер, залишивши дружину вдовою[4].

1235 року року Матильда вийшла заміж вдруге за португальського інфанта Афонсу III, який мешкав у Франції. Напркінці 1245 року він переїхав до Португалії, де переміг у міжусобній війні 12461247 років, й 1248 року став новим португальським королем. У шлюбі з ним Матильда народила двох синів, які померли немовлятами. Під час сходження на престол Афонсу ІІІ відмовився від прав на Булонське графство, залишивши його дружині Матильді. Її правління у Булоні було мирним і позначилося процвітанням краю. Зокрема, графиня фундувала церкву в Камбронн-ле-Клермоні.

1253 року Афонсу ІІІ одружився вдруге із кастильською інфантою Беатрисою, позашлюбною донькою кастильського короля Альфонсо X[5]. Літня Матильда залишалася його законною дружиною, хоча вже не могла дати чоловікові спадкоємця. Вона поскаржилася на двоєженця до Святого Престолу, який підтримав її, але не зміг змінити волі португальського короля[5].

У січні 1259 року Матильда померла на самоті у Булонському графстві. Останнє перейшло Роберту, Оверніському графу. Даммартенське графство стало власністю Маттея Трійського.

Сімя[ред. | ред. код]

Матильда і Філіпп (скульптури ХІІІ ст. з Шартрського собору)
Докладніше: Мелло (рід)
  • Батько: Рено (бл. 1165—1227) — граф Даммартенський
  • Матір: Іда (бл. 1160—1216) — графиня Булонська.
  • 1-й чоловік: Філіпп-Юрпель (1201—1234) — граф Клермон-ан-Бовезі
  • Діти:
    • Жанна (1219—1252) ∞ Гоше Шатільйонський, спадкоємець Неверського графства.
    • Альдерік (1222—1284) у тогочасних джерелах не згадується. Зазначений у праці Жана-Франсуа Дре-дьє-Радьє XVIII століття як граф Клермон-ан-Бовезі, що відмовився від титулів на користь сестри і виїхав до Англії.
  • 2-й чоловік: Афонсу III (1210—1279) — король Португалії (1248—1279).
  • Діти:
    • Роберт (1239) — помер немовлям.
    • NN (1240) — помер немовлям.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Delisle, 1856, с. 402
  2. Wood, 1966, с. 9
  3. Teulet, Bd. 1, Nr. 613, S. 226f.
  4. Wood, 1966, с. 37
  5. а б Livermore, 1947, с. 136

Джерела[ред. | ред. код]

  • Delisle, Léopold. Catalogue des actes de Philippe-Auguste. Paris, 1856.
  • Teulet, Alexandre. Layettes du Trésor des Chartes, 1-2. Paris, 1863–1866.
  • Charles T. Wood. The French Apanages and the Capetian Monarchy: 1224-1328, Harvard University Press, 1966.
  • Malcolm Barber. The Two Cities: Medieval Europe 1050–1320. Routledge, 1992.
  • Livermore H.V. A History of Portugal. Cambridge University Press, 1947.
  • Ramos, R.; Monteiro, N. G.; Sousa, B. V. História de Portugal. Portugal: Esfera dos Livros, 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матильда Даммартенська

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.