Решетняк Олександр Віталійович
| Решетняк Олександр Віталійович | |
|---|---|
 Рядовий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 листопада 1964 Луганськ, Українська РСР, СРСР |
| Смерть | 15 червня 2014 (49 років) Луганськ, Україна |
| Поховання | Луганськ |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Олекса́ндр Віта́лійович Решетня́к (7 листопада 1964, м. Луганськ, Українська РСР, СРСР — 15 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український громадський активіст, учасник Революції Гідності, доброволець.
Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в Луганську. Здобув фах електрозварювальника у луганському ПТУ № 45[1]. Мешкав у селищі Веселеньке, що підпорядковане Жовтневому району міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська Сергія Кравченка[2] та його заступника Маноліса Пілавова на незаконному полюванні[3].
У грудні 2013 року після побиття студентів на майдані Незалежності поїхав до Києва від ГО «Народний фронт Луганщини»[1], згодом здебільшого брав участь у заходах Євромайдану в Луганську. З початком проросійських виступів у Луганську вступив до лав добровольчого батальйону МВС «Тимур», створеного з ініціативи Темура Юлдашева, у ранзі рядового міліції[1]. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпропетровську отримав розрив ахіллового сухожилля, переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто[4].
Увечері 10 червня 2014 року Олександр Решетняк був викрадений терористами «ЛНР» з власного дому, разом з ним бойовики намагалися викрасти його сина, проте місцевий священник став цьому на заваді[1]. Решетняк був доправлений до захопленої будівлі обласного управління СБУ, де від нього намагалися отримати інформацію про місця дислокації батальйону «Айдар»[5]. 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської ОДА та доправлено до обласної лікарні[1] з вогнепальним пораненням тулуба, зламаним хребтом, відбитими нирками. 15 червня від отриманих у полоні травм Олександр помер у лікарні після кількох операцій[6]. Похований у Луганську.
Через те, що документи батальйону "Тимур" перебувають у будівлі обласного управління МВС у Луганську, який не підконтрольній українській владі, Олександр Решетняк не зазначений в офіційному списку загиблих в зоні АТО міліціонерів[7].
Залишилися дружина Лариса та 27-річний син. Через війну на Донбасі та небезпеку переслідувань з боку бойовиків «ЛНР» родина була вимушена залишити свою домівку та оселитися на Київщині, живе в приміщенні однієї зі шкіл Київської області.
- Орден «За мужність» III ступеня (17 лютого 2016, посмертно) — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності[8].
- ↑ а б в г д Сергей Лащенко (6 жовтня 2015). Свято верил в справедливость... День. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
- ↑ «Пилавов на охоте уху...ел»: в Луганске активисты с автоматами и хлопушками пикетировали мэрию (фото). CXID.info. 9 січня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
- ↑ Охота на кабана. Заместителя луганского мэра Манолиса Пилавова обвиняют в браконьерстве (ВИДЕО). 0642. 6 січня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
- ↑ Активисту, похищенному в ночь на 10 июня, и ранее угрожали сепаратисты. Informator. 11 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
- ↑ Терористи закатували до смерті полоненого активіста Євромайдана. Українська правда. 15 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ Луганский активист Александр Решетняк скончался в реанимации. Informator. 15 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
- ↑ Вдова розстріляного в Луганську майданівця Решетняка 2 роки живе в школі під Києвом. «Незалежне бюро новин». 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 17 лютого 2016 року № 57/2016 «Про нагородження орденом «За мужність»»
- Народились 7 листопада
- Народились 1964
- Уродженці Луганська
- Померли 15 червня
- Померли 2014
- Померли в Луганську
- Поховані в Луганську
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські міліціонери
- Учасники Євромайдану
- Учасники АТО родом з Луганської області
- Закатовані бойовиками ДНР/ЛНР