Електрозварювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електрозва́рюваннязварювання матеріалів, яке ґрунтується на використанні електричної енергії, яка в зоні з'єднуваних ребер перетворюється на теплову енергію.

Основними способами електрозварювання є такі:

За принципом створення зварного шва той чи інший вид електрозварювання належить до зварювання плавленням або тиском. У процесі електрозварювання плавленням рідкий метал, застигаючи, утворює зварний шов. У разі електрозварювання тиском попередньо нагріті й від цього пластичніші краї з'єднують механічним способом.

Електрозварювання зручне, легко регулюється, дає змогу зварювати тугоплавкі метали.

1934 року в Києві засновано Інститут електрозварювання АН УРСР (нині Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України).

У 1990-х роках у Києві під керівництвом Бориса Патона було також розроблено спосіб електрозварювання м'яких живих тканин.

Обладнання[ред.ред. код]

Зварювальні перетворювачі[ред.ред. код]

Установка, що складається зі зварювального генератора та приводного електродвигуна, називається зварювальним перетворювачем. Якщо як приводний використано двигун внутрішнього згоряння, така установка називається зварювальним агрегатом.

Зварювальні перетворювачі можна розділити на такі групи:

  • за кількістю постів — на однопостові, призначені для живлення однієї зварювальної дуги, і багатопостові — для одночасного живлення декількох зварювальних дуг;
  • за способом установки — на стаціонарні, нерухомо встановлені на фундаментах у зварювальних цехах, і пересувні, установлювані на рамах або колесах;
  • за родом двигунів, що приводять в обертання генератор,- з електричними двигунами змінного струму та із двигунами внутрішнього згоряння (бензиновими та ін.);
  • за способом виконання — на однокорпусні і роздільні (зварювальний генератор і двигун установлені на загальній рамі, а їхні вали з'єднані спеціальними муфтами);
  • за формою зовнішньої статичної характеристики — з падаючими, пологопадаючими, твердими та комбінованими характеристиками (комбіновану характеристику мають генератори, у яких перемиканням обмоток або за допомогою регулюючих пристроїв можна одержати падаючі, тверді або пологопадаючі характеристики).

Зварювальні випрямлячі[ред.ред. код]

Зварювальні випрямлячі збирають із напівпровідникових елементів, які проводять струм тільки в одному напрямку. У зворотному напрямку напівпровідники практично не пропускають електричний струм. Основні властивості напівпровідникового елемента характеризуються такими параметрами:

  • припустимою щільністю випрямленого струму, віднесено до одиниці робочої поверхні напівпровідникового елемента. Ця величина залежить від умов охолодження елемента. Інтенсивне штучне охолодження дозволяє в 2-2,5 рази підняти навантаження елемента в порівнянні із природним охолодженням;
  • спаданням напруги в напівпровідниковому елементі, що залежить від значення випрямленого струму та властивостей напівпровідника;
  • значенням зворотної напруги.

Дві останні величини характеризують техніко-економічні властивості напівпровідникового елемента, від них залежить ККД випрямляча.

Зварювальні трансформатори[ред.ред. код]

Для живлення зварювальної дуги змінним струмом призначені зварювальні трансформатори. Вони прості за устроєм, відрізняються малими розмірами і вагою, мають високий ККД і витрачають електроенергії майже у два рази менше в порівнянні із джерелами постійного струму.

Зварювальні трансформатори повинні відповідати наступним вимогам:

  • мати падаючу зовнішню характеристику;
  • обмежувати струм короткого замикання;
  • мати напругу холостого ходу не вище 80 В;
  • плавно та у широких межах регулювати значення зварювального струму.

Див. також[ред.ред. код]

Електрозварювання м'яких тканин

Література[ред.ред. код]


Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.