Ричка Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ричка Володимир Михайлович
Народився 10 жовтня 1955(1955-10-10) (68 років)
Чорнобай, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Україна Україна
Країна Україна Україна
Діяльність медієвіст
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1977)
Галузь історія середньовіччя
Заклад Інститут історії України НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1998)
Науковий керівник Котляр Микола Федорович
Відомий завдяки: Дослідження з історії, політичної культури та ідеології українського середньовіччя.

Ри́чка Володи́мир Миха́йлович (*10 жовтня 1955, с. Чорнобай Черкаської області) — український історик, доктор історичних наук, професор, провідний науковий працівник Інституту історії України НАН України. Член Національної спілки журналістів України, дійсний член Українського історичного товариства (1995) та Товариства дослідників Центрально-Східної Європи (1999). Лауреат премії для молодих вчених АН УРСР (1989). Дослідник історії, політичної культури та ідеології українського середньовіччя.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1972—1977 роках навчався на історичному факультеті Київського університету. У 1977—1978 роках працював науковим співробітником Київського державного історичного музею. У 1978-81 роках обіймав посаду молодшого наукового співробітника, у 1981—1988 роках — наукового співробітника, у 1988—1998 роках — старшого наукового співробітника, з 1998 року — провідного наукового співробітника відділу історії середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України.

1985 року захистив кандидатську дисертацію «Формування території Київської землі. IX — перша третина XII ст.» (науковий керівник — М. Ф. Котляр). 1998 року захистив докторську дисертацію «Церква в соціально-політичній структурі Київської Русі» (захист в Інституті філософії НАН України). Проходив стажування в Інституті історії Польської Академії наук (Варшава) за грантової підтримки Фундації Стефана Баторія (1994); Maison des Sciences de l'Homme — Fondation Reconnue d'Utilite Publique: Франція (2003); в Pontificio Istituto per gli studi Orientali (Рим, Італія) за грантової підтримки American Council of Learned Societis (2004); в Інституті східноєвропейської історії Віденського університету (2006). З 2002 року — співредактор альманаху середньовічної історії й археології Східної Європи «RUTHENICA».

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Києво-Руські студії. — Ніжин, 2005.
  • «Київ — Другий Єрусалим» (з історії політичної думки та ідеології середньовічної Русі). — К., 2005.
  • Княгиня Ольга. — К., 2004.
  • Kiev nel dialogo di intercivilizzazione tra l'Oriente cristiano e l'Occidente cristiano (II meta del X—XI secolo) // L'età di Kiev e la sua eredità nell' incontro con l'Occidente: Atti del Convegno Vicenza, 11 — 13 aprile 2002 /a cura di Gabriele De Rosa e Francesca Lomastro. — Roma, 2003.
  • «Бог среди него…» (Почему Киев называют «матерью городов русских»?) // Родина: Российский исторический иллюстрированный журнал. — 1999. — № 8.
  • Illustrissimus dominus Mazepa (Une figure légendaire dans l'art et la literature de l'époque) // L'Est Européen: Revue d'Actualité et d'Histoire. — Paris. — № 255. — 1999.
  • Середньовічна Українська держава в історичній схемі Михайла Грушевського та концептуальних вимірах історіографії: проблеми і перспективи // ROSSICA: научные исследования по русистике, украинистике и белорусистике. — Прага, 1997. — № 2.
  • Церква Київської Русі (соціальний та етнокультурний аспект). — К., 1997.
  • L'Ukraine l'Orient et arabe dans le début du XVIII-e siècle // Studies on Voltaire and the Eighteenth Century. — Oxford, 1997. — Vol. 346—348.
  • Київська Русь: від язичництва до християнства. — К., 1996 (у співавт.).
  • Kijyw w ukrainskiej demonologii // Swiatowit. — Warszawa. — 1995. — T. XL.
  • Київська Русь: проблема етнокультурного розвитку (конфесійний аспект). — К., 1994..
  • The mystery of the Grave of Ivan Mazepa // The Ukrainian Review. — London. — 1994. — Vol. XLI, № 3.
  • За літописним рядком: Історичні оповіді про Київську Русь. — К., 1991.
  • Формирование территории Киевской земли (IX — первая треть XII в.). — К., 1988.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Українські історики ХХ ст.: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 2: У 2 ч. — Ч. 1. — К., Львів, 2003.
  • American Biographical Institute: Man of the Year 1999.
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.
  • Український історик. — 1997, vol. XXXIV.
  • Наука і культура: Україна. Щорічник. — К., 1987. — Вип. 21.

Посилання[ред. | ред. код]