Роопкунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роопкунд
санскр. रूपकुण्ड
Роопкунд
Роопкунд
30°15′43″ пн. ш. 79°43′54″ сх. д. / 30.26194444447222409° пн. ш. 79.73166666669445135° сх. д. / 30.26194444447222409; 79.73166666669445135Координати: 30°15′43″ пн. ш. 79°43′54″ сх. д. / 30.26194444447222409° пн. ш. 79.73166666669445135° сх. д. / 30.26194444447222409; 79.73166666669445135
Розташування
Країна  Індія
Регіон Чамолі
Розташування Індія Індія
Геологічні дані
Тип льодовикове озеро
Розміри
Площа поверхні 1250 квадратний метр
Висота 5029 м
Глибина макс. 2 м
Довжина 40 м
Вода
Басейн
Інше
Події hailstormd
hailstormdШаблон:Озеро: Події значні
Роопкунд. Карта розташування: Індія
Роопкунд
Роопкунд (Індія)
Роопкунд. Карта розташування: Уттаракханд
Роопкунд
Роопкунд (Уттаракханд)
Мапа

CMNS: Роопкунд у Вікісховищі

Роопкунд (санскр. रूपकुण्ड), також відоме як Озеро Скелетів (санскр. कंकाल झील) — невелике високогірне льодовикове озеро в Гімалаях, на території індійського штату Уттаракханд.

Невелике льодовикове озеро лежить на висоті 5029 м н.р.м. (за іншими даними — 4778 м)[1] у гірській системі Гімалаї. Територіально повністю знаходиться у штаті Уттаракханд, Індія. Більшу частину року вкрито кригою. З 1982 року, з моменту утворення національного парку Нанда-Деві, є його частиною[2].

Скелети

[ред. | ред. код]
Кістки на березі озера Роопкунд

З кінця XIX століття ходили чутки, що на березі цього важкодоступного озера лежить величезна кількість людських скелетів. У 1942 році H. K. Madhwal дістався до озера і переконався у цьому своїми очима: на березі озера лежали понад п'ятисот скелетів.

Перше датування решток було зроблене в 1960-х роках за допомогою радіовуглецевого аналізу: він показав дуже приблизний вік скелетів від п'яти до восьми століть.

У 2004 році було організовано нову спільну індо-європейську експедицію до озера. Учені виявили серед скелетів людей і коней предмети начиння, ювелірні прикраси і на подив добре збережені частини тіл. Аналіз ДНК показав, що група складалася з двох частин: люди невисокого зросту, імовірно, місцеві носильники і провідники, і люди звичайного зросту, імовірно, брахмани общини Chitpavan родом з Махараштри. Повторний радіовуглецевий аналіз, проведений в Оксфордському університеті показав дату смерті людей у 850 році ± 30 років[1]. За допомогою генного і біологічного аналізу 82 скелетних решток в 2015 році було з'ясовано, що більшість осіб були чоловіками, що жили у VIII столітті нашої ери. У 80 індивідів був вивчений мітохондріальний геном, а 25 з них були генотиповані на аутосомні маркери. Порівняльний генетичний аналіз показав, що індивіди, загиблі у VIII столітті були з двох генетично різних груп. Більшість показали генетичну близькість до сучасного європейського і близькосхідного населення, тоді як інша група має спільні гаплогрупи з австроазіатською популяцією з північно-індійських Гімалаїв[3].

Спочатку висловлювалися різні гіпотези щодо причини їх смерті: заметіль, лавина, зсув, епідемія, навіть масове самогубство. Пізніші дослідження учених з Хайдарабаду, Пуни і Лондона, кісток загиблих, що вивчили ушкодження, встановили, що причиною смерті став величезний град: градини могли досягати розмірів крікетного м'яча, (cricket ball) (до 7 см у діаметрі)і на відкритому просторі у людей не було шансів врятуватися. З урахуванням сходу лавини в цьому районі, кількість членів групи могла бути до шестисот, частина з них, можливо, була знесена в озеро. У зв'язку з розрідженістю повітря і постійними низькими температурами в регіоні тіла так добре і збереглися.

Питання щодо того, хто усі ці люди і куди вони прямували, поки так і не вирішене: немає жодних історичних даних, що в цих місцях проходили які-небудь шляхи через Гімалаї. Єдиним правдоподібним поясненням здається, що загиблі були членами культу Nanda Devi і прямували на свято Nanda Devi Raj Jat.

Туризм

[ред. | ред. код]

Підйом до озера є досить популярним туристичним маршрутом. Саме озеро знаходиться між двома величними піками: Трісул (7120 м) і Nandghungti (6310 м), на шляху зустрічаються водоспади, гірські луги, хребти, храми. Сходження потребує від трьох до шести днів[4].

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Roopkund — Skeleton Lake (англ.) на сайті wondermondo.com
  2. All you want to know about Roopkund Trek! [Архівовано 2016-05-12 у Wayback Machine.] (англ.), travelwithneelima. com, звіт мандрівника про підйом до озера, осінь 2009
  3. Rai N., Chaubey G., Singh L., Thangaraj K. The Ancient DNA study of a North Indian Himalayan population, 2015.
  4. Звіт мандрівника про підйом до озера (англ.), indiahikes.blogspot.com

Посилання

[ред. | ред. код]