Рубен Фонсека
| Рубен Фонсека | |
|---|---|
| порт. Rubem Fonseca | |
| Народився |
11 травня 1925[2][3][…] Жуїз-ді-Фора, Мінас-Жерайс, Бразилія |
| Помер |
15 квітня 2020[1] (94 роки) Ріо-де-Жанейро, Бразилія[1] ·інфаркт міокарда[5] |
| Країна |
 Бразилія |
| Діяльність | письменник, сценарист, журналіст, прозаїк-романіст |
| Alma mater | Federal University of Rio de Janeiro Faculty of Lawd |
| Знання мов | бразильський варіант португальської мови і португальська[6][7] |
| Роки активності | з 1963 |
| Жанр | роман і оповідання |
| Magnum opus | The Seminariand, Q9588461?, Q10338848?, Q18239165?, Q10322235?, Q10281037? і Q10338889? |
| Діти | José Henrique Fonsecad |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0284707 |
| Сайт | educacao.globo.com/literatura/assunto/autores/rubem-fonseca.html |
Рубен Фонсека (порт. Rubem Fonseca, 11 травня 1925, Жуіс-ді-Фора — 15 квітня 2020, Ріо-де-Жанейро)[8] — бразильський письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
З восьмирічного віку жив у Ріо-де-Жанейро. Навчався на юридичному факультеті столичного університету. У 1952—1958 служив у поліції. У 1953—1954 вивчав право в Нью-Йорку, з 1954 викладав в поліцейській школі Ріо-де-Жанейро.
Один з трьох синів — кінорежисер Жозе Енріке Фонсека.
Рубен Фонсека помер 15 квітня 2020 року в Ріо-де-Жанейро від серцевого нападу в 94-річному віці (за місяць до свого 95-го дня народження)[9].
Творчість[ред. | ред. код]
Дебютував як новеліст. Автор кримінальних новел і романів з життя дна, написав кілька кіносценаріїв, багато його творів були екранізовані (в тому числі — його сином). Міський, зазвичай, столичний фон дії, увага до темних сторін людського існування, еротичні мотиви різко відрізняють прозу Фонсеки від традиційної бразильської словесності, багато в чому зосередженої на картинах сільського життя.
Письменник не давав інтерв'ю, не з'являвся на публіці.
Визнання[ред. | ред. код]
Один з найбільш авторитетних і впливових бразильських та латиноамериканських прозаїків, лауреат премії Хуан Рульфо (2003), премії Камоенса (2003), премії Меркосура Конекс за літературу (2004), а також багато інших нагород, зокрема — він п'ятикратний лауреат національної літературної премії Жабуті. Романи та новели письменника перекладені на більшість європейських мов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Rubem Fonseca, escritor que renovou a literatura brasileira no século 20, morre aos 94 anos // G1 — Globo Comunicação e Participações S.A., 2020.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119049155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Morre o escritor Rubem Fonseca aos 94 anos — 2020.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Rubem Fonseca, escritor que renovou a literatura brasileira no século 20, morre aos 94 anos. G1 (pt-br) . Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Morre o escritor Rubem Fonseca aos 94 anos. GaúchaZH (pt-BR) . 15 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Coutinho A. O erotismo na literatura (o caso Rubem Fonseca). Rio de Janeiro: Editora Cátedra, 1979
- Santa Helena R. Rubem Fonseca. Rio de Janeiro: R. Santa Helena, 1985
- Pereira M.A. No fio do texto: a obra de Rubem Fonseca. Belo Horizonte: Faculdade de Letras da UFMG, 2000
- Coutinho Viegas A.C. Literatura e consumo: o caso Rubem Fonseca. Rio de Janeiro: Editora Ágora da Ilha, 2002
- Follain de Figueiredo V. Os crimes do texto: Rubem Fonseca e a ficção contemporânea. Belo Horizonte: Editora UFMG, 2003
- Luis Carlos de Morais Junior. «Mago articial», in O Estudante do Coração. Rio de Janeiro: Quártica, 2010
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (порт.)
- [1] (порт.)
- Рубен Фонсека на сайті IMDB
|
