Сегетальна рослинність
Сегета́льні росли́ни (англ. segetal plants, від лат. segetalis — «той, що росте серед хлібів») — рослини, які пристосовані до умов оранки та спільного зростання з культурними рослинами[1]. Найпоширенішими сегетальними видами в агроценозах України є мишій зелений, мишій сизий, лобода біла, плоскуха звичайна, щириця загнута, гірчиця польова тощо[2]. Сегетальні види формують травостій в агроценозах, який слугує місцем для розмноження й виведення потомства диким тваринам та птахам, урізноманітнює їхню харчову базу, створює мікроклімат, який необхідний для безхребетних тварин тощо[3]. Водночас сегетальні рослини знижують продуктивність сільськогосподарських культур через конкуренцію з ними за воду, світло та поживні речовини, а також вони є резерватами збудників інфекційних захворювань цих культур[4][5][6][7].
- ↑ СЕГЕТАЛЬНІ РОСЛИНИ // Словник-довідник з агроекології і природокористування / За науковою редакцією О.І. Фурдичка. — Київ : ТОВ "ДІА", 2012. — С. 196. — ISBN 978-966-8311-89-5.
- ↑ Кобрюшко О. О., Перерва В. В. Методичні рекомендації до проведення навчально-польової практики з систематики рослин для студентів спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). — Кривий Ріг : КДПУ, 2020. — 52 с.
- ↑ Кукурудза-Елбакідзе М. Органічне сільське господарство як шлях примирення природоохоронної та господарської функції природозаповідних територій (з досвіду Німеччини) // Вісник Львівського університету. Серія географічна. — 2004. — № 30. — С. 167-174.
- ↑ Коломієць Ю. В., Григорюк І. П., Буценко Л. М. Бактеріальні хвороби сегетальних рослин у насадженнях томатів // Карантин і захист рослин. — 2017. — № 4-6. — С. 15-19.
- ↑ Савенко О. А., Пасічник Л. А., Патика В. П. Збудники хвороб сегетальної рослинності в агроценозі пшениці // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. — 2015. — Т. 62, № 1. — С. 124-132. — ISSN 2078-2357.
- ↑ Постоєнко О. М. Критерії відбору територій для фітосанітарного моніторингу вірусів у агроценозах // Агроекологічний журнал. — 2012. — № 3. — С. 98-101.
- ↑ Грабовська Т.О. Вплив сегетальної рослинності на продуктивність сільськогосподарських культур за органічного вирощування // Агробіологія: збірник наукових праць. — Біла Церква : БНАУ, 2017. — Т. 135, № 2. — С. 92-98.
|
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |