Сеульська соборна мечеть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сеульська соборна мечеть
37°32′00″ пн. ш. 126°59′51″ сх. д. / 37.53333333336077259900775971° пн. ш. 126.99750000002778449° сх. д. / 37.53333333336077259900775971; 126.99750000002778449Координати: 37°32′00″ пн. ш. 126°59′51″ сх. д. / 37.53333333336077259900775971° пн. ш. 126.99750000002778449° сх. д. / 37.53333333336077259900775971; 126.99750000002778449
Тип споруди мечеть
Розташування  Південна КореяСеул
Початок будівництва 1976
Сеульська соборна мечеть. Карта розташування: Республіка Корея
Сеульська соборна мечеть
Сеульська соборна мечеть (Республіка Корея)
Мапа
CMNS: Сеульська соборна мечеть у Вікісховищі

Сеульська соборна мечеть (кор. 서울 중앙 모스크, 首爾 中央 清真寺, 首爾 中央 清真寺, англ. Seoul Central Mosque) — мечеть в Сеулі, Південна Корея.

Історія

[ред. | ред. код]

Відкрита у 1976 в районі Ітхевон Сеула, де традиційно проживає багато іноземців. Розташована в муніципалітеті Ханнамі міського району Юнсан. У мечеті проводяться лекції англійською, арабською та корейською мовами[1]. П'ятничні (джума) молитви регулярно залучають від чотирьохсот до п'ятисот вірян[2], хоча кількість регулярно відвідують мечеть іноді налічує до 800 осіб[1].

Приблизно за десять років до будівництва мечеті Корейська мусульманська федерація (спочатку відома як Корейське мусульманське суспільство) проводила служби в імпровізованій молитовній залі, розташованій у центральній частині Сеула. На той час у Кореї проживало менше 3000 мусульман[3].

Президент Пак Чон Хі запропонував Корейській мусульманській федерації землю, на якій можна побудувати справжню мечеть, як жест доброї волі потенційним союзникам на Близькому Сході від молодої Республіки[3]. У відповідь уряди Саудівської Аравії та інших країн Близького Сходу виділили кошти на будівництво мечеті[2]. Більшість коштів надійшла з Саудівської Аравії[4].

Протягом року після відкриття Сеульської центральної мечеті кількість мусульман у Кореї зросла з менш ніж 3000 до 15000. Це число знову різко зросло приблизно до 150 000 завдяки великому притоку в 1990-х іноземних робітників із мусульманських країн, таких як Пакистан, Бангладеш та Індонезія. В даний час в Південній Кореї [3] від 100 до 200 тисяч мусульман[5].

З моменту відкриття Сеульської центральної мечеті по всій Кореї збудовано ще сім мечетей[3]. Тим не менш, Центральна мечеть Сеула залишається єдиною мечеттю в столичному районі і таким чином служить функціональним центром ісламського культурного співтовариства в Сеулі. Навколо мечеті виникла жвава торгова зона, в основному зосереджена навколо продажу та приготування страв близькосхідної кухні та інших халяльних страв[2].

Мечеть відома своїм характерним для ісламу архітектурним стилем. Великі мінарети на будівлі і гравірована арабська каліграфія біля його входу заслуговують на особливу увагу, зокрема, як незвичайні серед типової корейської архітектури решти Ітаєвона[3].

Під час кризи з південнокорейськими заручниками 2007 в Афганістані мечеть стала місцем проведення кількох антиісламських акцій протесту з боку християнських угруповань. Були отримані погрози вибуху, внаслідок чого з метою захисту віруючих та будівлі мечеті було суттєво збільшено присутність поліції біля мечеті[1][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bae Ji-sook (10 серпня 2007). Life is Very Hard for Korean Muslims. The Korea Times. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2008.
  2. а б в Kim Eun Mee, and Jean S. Kang. «Seoul As A Global City With Ethnic Villages.» Korea Journal 4 (2007): 64. Academic OneFile. Web. 16 July 2016.
  3. а б в г д Baker, Don. «Islam Struggles For A Toehold In Korea.» Harvard Asia Quarterly 10.1 (2006): 25-30. Academic Search Complete. Web. 16 July 2016.
  4. South Korea’s approach to planning is starkly unsentimental. The Economist. 17 січня 2019. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  5. а б South Korean hostage talks 'likely'. Al Jazeera English. 3 серпня 2007. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 16 липня 2016.