Складчастість нагнітання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Складчастість нагнітання – різновид складчастості течії. Виникає в пластичних шарах, речовина яких переміщається при роздавлюванні в зони зниженого тиску — у замки складок і зони розломів. При русі пластичні шари захоплюють за собою менш пластичні, викликаючи їх розтягання й розлінзування в зонах роздавлювання та складчастість у зонах нагнітання. Нахил складок нагнітання, що утворюються, визначається відносним розташуванням у пачці шарів різної пластичності. Інтенсивність С. н. залежить від величини поперечного роздавлювання, потужності пачки, що роздавлюється, і фіз. властивостей гірських порід. Широко розвинена в докембрійських товщах.

Див. також[ред. | ред. код]

Різновиди складчастості[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]