Складчастість ідіоморфна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Складчастість ідіоморфна (рос. складчатость идиоморфная, англ. idiomorphic folding, нім. Idiomorphfaltung f) – складчастість гірських порід, розвинена переважно на платформах, що й характеризується:

  • 1) переривчастістю або локальністю розвитку складок, розташованих серед поля горизонтального залягання шарів;
  • 2) нерівним розвитком антикліналей і синкліналей;
  • 3) нелінійністю;
  • 4) відсутністю орієнтованості в русі мас.

Назва дана Білоусовим (1954) для платформних структур на відміну від лінійної складчастості, типової для складчастих зон.

Приклади: куполи Ембенського р-ну, підняття Блек Гіллс у Півн. Америці, Туймазинське підняття й ін.

Син.: складчастість переривчаста.

Див. також[ред. | ред. код]

Різновиди складчастості[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]