Складчастість діапірова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Складчастість діапірова (рос. складчатость диапировая, англ. diapir folding, нім. Diapirfaltung f) – складчастість, антикліналі й куполи якої утворені в результаті нагнітання в їхні ядра високопластичних порід: солі, гіпсу, глини й ін. Нагнітання походить із суміжних областей, де ці гірські погоди роздавлюються під дією ваги осадів і тектонічних сил; цьому сприяють сили гідростатичного виштовхування (спливання) нагору, що виникають у тому випадку, якщо пластичні породи (напр., солі) мають меншу густину у порівнянні з навколишніми породами.

Див. також[ред. | ред. код]

Різновиди складчастості[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]