Скринніков Семен Омелянович

Скринніков Семен Омелянович
Народився	16 вересня 1898(1898-09-16) слобода Слоновка Новооскольського повіту Курської губернії, тепер Новооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер	22 січня 1969(1969-01-22) (70 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Семен Омелянович Скринніков (Скринников) (16 вересня 1898(18980916), слобода Слоновка Новооскольського повіту Курської губернії, тепер Новооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 22 січня 1969, місто Москва) — радянський державний діяч, народний комісар заготівель СРСР. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у березні 1939 — лютому 1941 року. Депутат Верховної ради Російської РФСР 1-го скликання.

Життєпис

Народився в родині селянина-середняка. У 1913 році закінчив показове однокласне училище в слободі Слоновці Новооскольського повіту Курської губернії.

З серпня 1914 по травень 1916 року — пакувальник у торговому товаристві торгівлі мануфактурними товарами «Соколов і Жмудський» в місті Харкові. У 1916 році закінчив вечірні торговельні курси Харківської торговельної школи.

У травні 1916 — березні 1917 року — практикант Спілки споживчих товариств Півдня Росії в місті Харкові.

У березні 1917 — лютому 1918 року — завідувач текстильного відділу Спілки споживчих товариств в місті Охтирці Харківської губернії.

Член РСДРП(б) з листопада 1917 року.

У лютому — серпні 1918 року — завідувач Слоновського волосного відділу народної освіти Новооскольського повіту Курської губернії. У 1918 році вступив до комсомолу.

У серпні 1918 — квітні 1919 року — секретар Новооскольського повітового комітету РКП(б) Курської губернії.

У квітні 1919 — травні 1920 року — в Червоній армії: інструктор політичного відділу 13-ї армії; інспектор політичного відділу, начальник відділення партійного будівництва, помічник начальника політичного відділу 3-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Південного фронту.

У травні — грудні 1920 року — завідувач Новооскольського повітового відділу народної освіти Курської губернії.

У грудні 1920 — червні 1921 року — голова губернської ради професійно-технічної освіти Курського губернського відділу народної освіти.

У червні 1921 — травні 1922 року — секретар Хмільницького повітового комітету КП(б)У Подільської губернії.

У травні 1922 — грудні 1923 року — завідувач Новооскольської контори Курської губернської спілки споживчих товариств.

У грудні 1923 — вересні 1925 року — голова правління Бєлгородської спілки споживчих товариств Курської губернії.

У вересні 1925 — жовтні 1926 року — голова правління Рильської спілки споживчих товариств Курської губернії.

У жовтні 1926 — лютому 1928 року — заступник голови правління Курської губернської спілки споживчих товариств.

У лютому 1928 — жовтні 1929 року — голова правління Курської губернської Спілки сільськогосподарської кредитної кооперації.

У жовтні 1929 — січні 1930 року — член правління Центральночорноземної обласної Спілки колгоспників (Колгоспспілки) в місті Воронежі.

У січні 1930 — серпні 1931 року — слухач Академії постачання імені Сталіна в Москві.

У серпні 1931 — 1934 року — помічник завідувача відділ розподілу адміністративно-господарських та профспілкових кадрів ЦК ВКП(б).

У 1934 — вересні 1937 року — завідувач сектора харчової промисловості Планово-фінансово-торгового відділу ЦК ВКП(б); завідувач сектора Промислового відділу ЦК ВКП(б).

У вересні — грудні 1937 року — заступник завідувача Промислового відділу ЦК ВКП(б).

У листопаді 1937 — 5 травня 1938 року — заступник народного комісара харчової промисловості СРСР.

5 травня 1938 — 24 травня 1939 року — народний комісар заготівель СРСР. Знятий з посади «як такий, що не впорався з роботою».

У 1939 — грудні 1941 року — директор тютюнової фабрики «Дукат» в місті Москві.

У грудні 1941 — грудні 1943 року — директор Свердловської тютюнової фабрики в місті Свердловську.

У грудні 1943 — липні 1946 року — начальник Головного управління по заготівлях, первинній обробці та ферментації тютюново-махорочної сировини «Головтютюнсировини» Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У липні 1946 — січні 1949 року — начальник Головного управління по заготівлях, первинній обробці та ферментації тютюново-махорочної сировини «Головтютюнсировини» Міністерства смакової промисловості СРСР.

У січні 1949 — березні 1953 року — заступник начальника Головного управління тютюнової промисловості «Головтютюн» Міністерства харчової промисловості СРСР. У березні — серпні 1953 року — заступник начальника Головного управління тютюнової промисловості «Головтютюн» Міністерства легкої і харчової промисловості СРСР. У серпні 1953 — серпні 1956 року — заступник начальника Головного управління тютюнової промисловості «Головтютюн» Міністерства промисловості продовольчих товарів СРСР.

У серпні 1956 — червні 1957 року — заступник начальника Головного управління тютюнової та чайної промисловості Міністерства промисловості продовольчих товарів РРФСР.

З червня 1957 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 січня 1969 року в Москві. Похований в колумбарії Новодівочого цвинтару Москви.

Нагороди

• орден «Знак Пошани»
• медалі

Джерела

• Скрынников Семён Емельянович [Архівовано 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)