Собичеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Собичеве
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Шосткинська міська громада
Основні дані
Населення 641
Поштовий індекс 41133
Телефонний код +380 5449
Географічні дані
Географічні координати 51°48′59″ пн. ш. 33°41′38″ сх. д. / 51.81639° пн. ш. 33.69389° сх. д. / 51.81639; 33.69389Координати: 51°48′59″ пн. ш. 33°41′38″ сх. д. / 51.81639° пн. ш. 33.69389° сх. д. / 51.81639; 33.69389
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Місцева влада
Адреса ради 41133, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Собичеве, вул. Покровська, 1а
Карта
Собичеве. Карта розташування: Україна
Собичеве
Собичеве
Собичеве. Карта розташування: Сумська область
Собичеве
Собичеве
Мапа
Мапа

Со́бичеве — село в Україні, в Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 641 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Собичівська сільська рада. Розташовано за 17 км від райцентру.

Географія[ред. | ред. код]

Село Собичеве розташоване на лівому березі річки Шостка в місці впадання в неї річки Понурка, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Олине, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Макове.

По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. На річці Понурка велика загата (ставок Понурка). На схід від села розташований гідрологічний заказник «Понурка».

Через село проходить автомобільна дорога Т 2502 (Р65). Поруч проходить залізниця, станція Собичів за 1 км.

Символіка[ред. | ред. код]

На гербі зображений зубр що символізує лісові масиви біля села та що саме сюди веде коріння президента Білорусі Олександра Лукашенка (зубр є неофіційним символом країни). Два вареника на червоному тлі (борщ) символізують місцеву смачну кухню, і фестиваль вареників що проводиться у селі. Циркулярна пилка на синьому тлі зображена наче сонце і символізує місцеве деревообробне підприємство, на якому працює багато мешканців села. Синій колір - річки і ставки.

Історія[ред. | ред. код]

Відоме з першої половини XVI ст. Неподалік від села, в урочищі Степанків Хутір, виявлено поселення бронзової доби.

В 1703 році Олексій Туранський отримав гетьманський універсал на володіння селом.

Економіка[ред. | ред. код]

В селі веде діяльність завод «Сател», який спеціалізується на первинній деревообробці та виробництві пелетів. Частина продукції йде на експорт.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 775 осіб, з яких 329 чоловіків та 446 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 634 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,73 %
російська 7,96 %
білоруська 0,31 %

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Собичівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад, директором якого з 2016 року є вчитель вищої категорії, старший учитель Тидякіна Олена Миколаївна.[4]

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився І.І. Дорошенко – член союзу письменників України, доктор філологічних наук.

Саме сюди веде коріння президента Білорусі Олександра Лукашенка.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Публічна інформація - Собичівський навчально-виховний комплекс. sobycheve-school.edukit.sumy.ua. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  5. http://forum.vgd.ru/39/5045/70.htm?&o=0&

Посилання[ред. | ред. код]