Перейти до вмісту

Ображіївка

Координати: 51°54′24″ пн. ш. 33°24′59″ сх. д. / 51.90667° пн. ш. 33.41639° сх. д. / 51.90667; 33.41639
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ображіївка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Рада Ображіївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59100170260020463 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 1419
Поштовий індекс 41120
Телефонний код +380 5449
Катойконіми ображуни́[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°54′24″ пн. ш. 33°24′59″ сх. д. / 51.90667° пн. ш. 33.41639° сх. д. / 51.90667; 33.41639
Водойми р. Люта
Місцева влада
Адреса ради 41120, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Ображіївка
Карта
Ображіївка. Карта розташування: Україна
Ображіївка
Ображіївка
Ображіївка. Карта розташування: Сумська область
Ображіївка
Ображіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Ображіївка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ображі́ївка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1419 осіб. До 2018 року орган місцевого самоврядування — Ображіївська сільська рада. Розташовано за 6 км від райцентру.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Ображіївка розташоване між річками Івотка та Шостка (2-3 км) за 5 км від річки Десна. На відстані 2 км починається місто Шостка. Селом протікає пересихаюча річка з загатами Люта, ліва притока Івотки.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб поділений на три поля, у верхньому лівому червоному зображений літак у вигляді загостреного знизу козацького хреста і 3 золоті зірки, у правовому верхньому зеленому — архангел Михаїл в золотих обладунках з синім щитом і червоним мечем. У нижньому синьому три скошені хрести. Літак і три золоті зірки позначають найвидатнішого односельця — аса (літак) Другої світової війни (червоний колір), тричі героя (три золоті зірки) Кожедуба Івана Микитовича. Образ Архангела Михаїла на зеленому тлі (село деякий час належало Новгород- Сіверському Спасо–Преображенському монастирю) символізує унікальну Михайлівську церкву, синій щит — Попове озеро, червоний меч — погроза, не ображай (герб є напівпромовистим). Три загострені знизу козацькі хрести означають трьох перших поселенців, які заснували три хутори навколо Попового озера (синій колір). Внутрішня частина хрестів утворює заокруглену область, яка нагадує озеро[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Поселена на місці с. Івота в 1669 р. за осадним листом архієпископа Лазаря Барановича.

За свідченням старожилів, в 1604 році в місцях, де зараз розташована Ображіївка, з'явилися переселенці Горлач, Головач та Гопша зі своїми сім'ями й оселились в гущині лісу, який займав усю територію поблизу озера Попове, заснувавши три хутори. Лісове поселення розросталось і в народі, як дехто згадував, називалось Селищем; інші ж говорили, що мало воно назву Городок. Ця остання назва може служити підтвердженням того, що село заснували колишні городяни. Заснування села Ображіївка тісно пов'язане з історичними подіями поблизу Новгород — Сіверського восени 1604 року. Саме на Новгород — Сіверщині почалася війна між самозванцем Лжедмитрієм І і московським царем Борисом Годуновим. З Новгородом — Сіверським пов'язана і перша назва села — Преображенське. Ображіївка деякий час належала Новгород- Сіверському Спасо–Преображенському монастирю. Під такою назвою село згадується не лише в осадному листі Лазаря Барановича, а й грамоті царя Олексія Михайловича (1671 р.), в універсалі гетьмана Івана Самойловича (1673 р.), в грамоті Івана і Петра Олексійовичів та Софії Олексіївни (1688 р.), а також в інших документах XVII століття. Однак, вже у 1695 році чи не вперше це село названо Ображіївкою в грамоті чернігівського архієпископа Феодосія Углицького про розподіл сіножатей між монастирськими селянами Погребків та козаками села Івот. Надалі ж нова назва залишається незмінною.

Михайлівська церква була збудована на невисокому пагорбі Головачівки в 1670 р. козаками й монастирськими селянами Преображенської слобідки, яка відтоді стала зватися селом Ображіївкою Воронізької сотні Ніжинського полку. Дерев'яна церква згоріла від удару блискавки в 1765 р. На її місці встановили стару дерев'яну церкву, перевезену з козацького села Самотуги Сосницької сотні Чернігівського полку. У 1831 р. була закладена нова кам'яна церква аж за версту від старої церкви на схід, де проживали козаки Вареники, які найбільше зібрали коштів на будівництво церкви.[3]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років село було занесене на «чорну дошку»[4], померло щонайменше 6 жителів села[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1821 особа, з яких 805 чоловіків та 1016 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1404 особи.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Кількість Відсоток
українська 1375 96.90 %
російська 42 2.96 %
білоруська 1 0.07 %
інші/не вказали 1 0.07 %
Усього 1419 100 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Літак МіГ-21, встановлений на честь Кожедуба І. М.
Сквер І. М. Кожедуба
  • В селі розташована Михайлівська церква (1839 р.) з дзвіницею (перша третина XIX ст.), яка є унікальним комплексом церковної архітектури XIX ст., і поєднує народні архітектурні традиції з досвідом професійної архітектури
  • Сквер І. М. Кожедуба — комплексна пам'ятка природи

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 29
  2. Герб села символізує славу видатного земляка: де народився маршал авіації Іван Кожедуб
  3. Кириєвський В'ячеслав. Десять церков Воронізької сотні в селах: Клишки, Чепліївка, Лушники, Собич, Пирогівка, Богданівка, Ображіївка, Локотки, Миронівка, Макове
  4. Загальний перелік сіл/сільрад та колгоспів Української СРР, занесених на “чорну дошку” в 1932–1933 роках // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 40. Архівовано з джерела 28 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  5. Ображіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Грінченко Андрій Олександрович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.