Ображіївка
| село Ображіївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Рада | Ображіївська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59100170260020463 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1419 | ||||
| Поштовий індекс | 41120 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Катойконіми | ображуни́[1] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°54′24″ пн. ш. 33°24′59″ сх. д. / 51.90667° пн. ш. 33.41639° сх. д. | ||||
| Водойми | р. Люта | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41120, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Ображіївка | ||||
| Карта | |||||
  Ображіївка | |||||
 Ображіївка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ображі́ївка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1419 осіб. До 2018 року орган місцевого самоврядування — Ображіївська сільська рада. Розташовано за 6 км від райцентру.
Село Ображіївка розташоване між річками Івотка та Шостка (2-3 км) за 5 км від річки Десна. На відстані 2 км починається місто Шостка. Селом протікає пересихаюча річка з загатами Люта, ліва притока Івотки.
Герб поділений на три поля, у верхньому лівому червоному зображений літак у вигляді загостреного знизу козацького хреста і 3 золоті зірки, у правовому верхньому зеленому — архангел Михаїл в золотих обладунках з синім щитом і червоним мечем. У нижньому синьому три скошені хрести. Літак і три золоті зірки позначають найвидатнішого односельця — аса (літак) Другої світової війни (червоний колір), тричі героя (три золоті зірки) Кожедуба Івана Микитовича. Образ Архангела Михаїла на зеленому тлі (село деякий час належало Новгород- Сіверському Спасо–Преображенському монастирю) символізує унікальну Михайлівську церкву, синій щит — Попове озеро, червоний меч — погроза, не ображай (герб є напівпромовистим). Три загострені знизу козацькі хрести означають трьох перших поселенців, які заснували три хутори навколо Попового озера (синій колір). Внутрішня частина хрестів утворює заокруглену область, яка нагадує озеро[2].
Поселена на місці с. Івота в 1669 р. за осадним листом архієпископа Лазаря Барановича.
За свідченням старожилів, в 1604 році в місцях, де зараз розташована Ображіївка, з'явилися переселенці Горлач, Головач та Гопша зі своїми сім'ями й оселились в гущині лісу, який займав усю територію поблизу озера Попове, заснувавши три хутори. Лісове поселення розросталось і в народі, як дехто згадував, називалось Селищем; інші ж говорили, що мало воно назву Городок. Ця остання назва може служити підтвердженням того, що село заснували колишні городяни. Заснування села Ображіївка тісно пов'язане з історичними подіями поблизу Новгород — Сіверського восени 1604 року. Саме на Новгород — Сіверщині почалася війна між самозванцем Лжедмитрієм І і московським царем Борисом Годуновим. З Новгородом — Сіверським пов'язана і перша назва села — Преображенське. Ображіївка деякий час належала Новгород- Сіверському Спасо–Преображенському монастирю. Під такою назвою село згадується не лише в осадному листі Лазаря Барановича, а й грамоті царя Олексія Михайловича (1671 р.), в універсалі гетьмана Івана Самойловича (1673 р.), в грамоті Івана і Петра Олексійовичів та Софії Олексіївни (1688 р.), а також в інших документах XVII століття. Однак, вже у 1695 році чи не вперше це село названо Ображіївкою в грамоті чернігівського архієпископа Феодосія Углицького про розподіл сіножатей між монастирськими селянами Погребків та козаками села Івот. Надалі ж нова назва залишається незмінною.
Михайлівська церква була збудована на невисокому пагорбі Головачівки в 1670 р. козаками й монастирськими селянами Преображенської слобідки, яка відтоді стала зватися селом Ображіївкою Воронізької сотні Ніжинського полку. Дерев'яна церква згоріла від удару блискавки в 1765 р. На її місці встановили стару дерев'яну церкву, перевезену з козацького села Самотуги Сосницької сотні Чернігівського полку. У 1831 р. була закладена нова кам'яна церква аж за версту від старої церкви на схід, де проживали козаки Вареники, які найбільше зібрали коштів на будівництво церкви.[3]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років село було занесене на «чорну дошку»[4], померло щонайменше 6 жителів села[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1821 особа, з яких 805 чоловіків та 1016 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1404 особи.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1375 | 96.90 % |
| російська | 42 | 2.96 % |
| білоруська | 1 | 0.07 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.07 % |
| Усього | 1419 | 100 % |
- В селі розташована Михайлівська церква (1839 р.) з дзвіницею (перша третина XIX ст.), яка є унікальним комплексом церковної архітектури XIX ст., і поєднує народні архітектурні традиції з досвідом професійної архітектури
- Сквер І. М. Кожедуба — комплексна пам'ятка природи
- Бочек Петро Семенович (1925—2018) — Герой Радянського Союзу.
- Грінченко Андрій Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни[9].
- Кожедуб Іван Микитович (1920—1991) — льотчик-винищувач, тричі Герой Радянського Союзу.
- ↑ В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 29
- ↑ Герб села символізує славу видатного земляка: де народився маршал авіації Іван Кожедуб
- ↑ Кириєвський В'ячеслав. Десять церков Воронізької сотні в селах: Клишки, Чепліївка, Лушники, Собич, Пирогівка, Богданівка, Ображіївка, Локотки, Миронівка, Макове
- ↑ Загальний перелік сіл/сільрад та колгоспів Української СРР, занесених на “чорну дошку” в 1932–1933 роках // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 40. Архівовано з джерела 28 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- ↑ Ображіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Грінченко Андрій Олександрович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.
 |