Соколов Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соколов Анатолій Михайлович
Народження2 грудня 1911(1911-12-02)
Кишинів, Російська імперія
Смерть25 січня 1942(1942-01-25) (30 років)
у села Луковниково, Старицький район, Калінінська область, СРСР
ПохованняСтарицький район
ПриналежністьСРСР
Рід військСРСР Військово-повітряні сили
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки служби1933—1942
Звання Майор батальйонний комісар
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди

style="background: transparent" |Герой Радянського Союзу |-

|Орден Леніна|Орден Червоного Прапора|Орден Червоної Зірки
CMNS: Соколов Анатолій Михайлович у Вікісховищі

Анатолій Михайлович Соколов[1] (1911–1942) — учасник Німецько-радянської війни, військовий комісар ескадрильї 129-го винищувального авіаційного полку, із 6 грудня 1941 5-й гвардійський винищувальний авіаційний полк, Калінінського фронту, батальйонний комісар. Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 грудня 1911 року в місті Кишиневі в сім'ї робітника. Росіянин.

Член ВКП(б) із 1932 року. Закінчив Київський вечірній робітничий університет. Працював слюсарем у залізничних майстернях.

У Червоній Армії з 1933 року. У 1934 році закінчив Качинську військово-авіаційну школу льотчиків. Був льотчиком-інструктором у Качинській, потім Кіровобадській авіаційних школах. Під час війни з білофінами Анатолій Соколов неодноразово брав участь у повітряних сутичках і був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Німецько-радянську війну зустрів під Білостоком у складі 129-го винищувального полку. Першого ж дня відкрив бойовий рахунок полку і свій: просто над аеродромом збив «месер». З початку військових дій авіаполк діяв із аеродромів міст Смоленська, Брянська, Орла, Тули. За зразкове виконання бойових завдань і виявлені при цьому мужність і героїзм в оборонних битвах під Москвою в грудні 1941 року полк серед перших авіаційних частин отримав найменування гвардійського і був перетворений на 5-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.

Завдяки вмілому поєднанню військового досвіду комісара Соколова з політроботою ескадрилья у короткий термін стала найкращою у винищувальному полку. За 6 військових місяців 1941 року льотчики ескадрильї здійснили до 2500 бойових вильотів, провели 387 повітряних боїв, знищили 67 ворожих літаків. За цей же час ескадрилья втратила 7 літаків, у повітряних боях загинуло 4 льотчики. Сам комісар до кінця 1941 року мав на своєму бойовому рахунку 148 успішних бойових вильотів: він супроводжував бомбардувальники та штурмовики, прикривав наземні війська, здійснював штурмування та розвідку. Брав участь у 37 повітряних боях та особисто знищив 8 літаків супротивника.

25 січня 1942 року ворожа авіація здійснила наліт на аеродром базування полку. Комісар одним із перших пішов на зліт і був збитий ворожим винищувачем.

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу начальницькому та рядовому складу Червоної Армії» від 12 квітня 1942[2] за « зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені при цьому відвагу та геройство» удостоєний посмертного звання Героя Радянського Союзу.

Похований у селі Луковникове Старицького району (нині — Тверській області).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора та орденом Червоної Зірки та медалями[3].

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Мемориальная доска.
  • Ім'ям Героя названо вулицю у селищі Борова Фастівського району Київської області (Україна), де він жив.
  • У Києві на будівлі Київського вищого професійного училища залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова (вулиця Фурманова, будинок № 1/5) Герою встановлено пам'ятну дошку.
  • На честь героя названо вулицю у селищі Луковникове Тверської області.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ В Указе о награждении званием Героя Советского Союза — Антон Михайлович
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 12 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — № 13 (172). — Число 24 (4). — С. 1. Архівовано з джерела 11 листопада 2021.
  3. ↑ Представление к присвоению звания Герой Советского Союза [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Соколов Анатолій Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • В первый день войны.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соколов_Анатолій_Михайлович&oldid=39607337