Софія Елеонора Гессен-Дармштадтська
Софія Елеонора Гессен-Дармштадтська | |
---|---|
нім. Sophie Eleonore von Hessen-Darmstadt | |
Нині на посаді | |
Народилася | 7 січня 1634[1][2] Дармштадт |
Померла | 7 жовтня 1663[1][2] (29 років) Ехцелль, Веттерау, Дармштадт, Гессен, Німеччина |
Похована | Bad Homburg Castled |
Батько | Георг II (ландграф Гессен-Дармштадтський) |
Мати | Софія Елеонора Саксонська |
У шлюбі з | William Christoph, Landgrave of Hesse-Homburgd[3] |
Діти | Крістіна Вільгельміна Гессен-Гомбурзька, Magdalene Sophie of Hesse-Homburgd і Leopold George, Hereditary Landgrave of Hesse-Homburgd |
Релігія | лютеранство |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Софія Елеонора Гессен-Дармштадтська (нім. Sophie Eleonore von Hessen-Darmstadt; 7 січня 1634, Дармштадт — 7 жовтня 1663, Бінгенгайм) — принцеса Гессен-Дармштадтська, в шлюбі ландграфиня Гессен-Гомбурзька.
Софія Елеонора — дочка ландграфа Георга II та його дружини Софії Елеонори Саксонської, дочки курфюрста Саксонії Йоганна Георга I.
21 квітня 1650 року в Дармштадті Софія Елеонора вступила в шлюб зі своїм кузеном, ландграфом Гессен-Гомбургом Вільгельмом Крістофом. В подарунок Софія Елеонора отримала від батька амт і замок Бінгенгайм. Вільгельм Крістоф з сім'єю волів жити в Бінгенгаймі, а не в Гомбурзі. Після смерті Софії Елеонори Вільгельм Крістоф, який не мав спадкоємців чоловічої статі, одружився вдруге з Анною Єлизаветою Саксен-Лауенбурзькою. Після смерті Вільгельма Крістофа за Бінгенгайм розгорівся конфлікт, у якому перемогла регентка Гессен-Дармштадту Єлизавета Доротея Саксен-Гота-Альтенбурзька.
- Фрідріх (1651)
- Христина Вільгельміна (1653—1722), одружена з Фрідріхом Мекленбурзьким (1638—1688)
- Леопольд Георг (1654—1675)
- Фрідріх (1655)
- Фрідріх (1656)
- Карл Вільгельм (1658)
- Фрідріх (1659)
- Магдалена Софія (1660—1720), одружена з графом Вільгельмом Моріцем Сольмс-Грайфенштейнським (1651—1724)
- Фрідріх Вільгельм (1662—1663)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1018974350 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- Johann I. von Gerning. Die Lahn — und Main-Gegenden von Embs bis Frankfurt. — S. 148.