Спад. Передб.
| Спад. Передб. | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Leg. Forst. | ||||
| Жанр | коротка науково-фантастична повість | |||
| Автор | Кліффорд Сімак | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1958 | |||
|
| ||||
Спад. Передб. (англ. Leg. Forst.) — коротка науково-фантастична повість Кліффорда Сімака, вперше опублікована журналом «Infinity Science Fiction» у квітні 1958 року. Попередні назви: «Історія про марку», «Спори».
Після смерті дружини, пенсіонер Клайд Паккер 20 років проводив час колекціонуючи марки інопланетних цивілізацій. Для отримання листів зі штемпелями іншопланетних поштових служб, він знаходив друзів по переписці і обмінювався з ними подарунками. Один з його інопланетних друзів в обмін на тютюн присилав йому листки дуже приємні на смак. Паккер постійно жував їх, а посилки завжди надходили в день закінчення запасів.
В його квартирі часто губились предмети, бо вона була захаращена ящиками з конвертами, які він не встигав розбирати. Одного разу він отримав декілька конвертів, на яких замість марок були лишень жовті прямокутники, і коли одна з них була зіпсована пролитим супом, то він викинув конверт у смітник.
Коли Паккер повернувся додому з вікенду за містом, в його квартирі був ідеальний порядок, а всі марки було каталогізовано і розкладено в численних шафах. Помічником виявились жовта субстанція, що виросла зі спор, з яких складалась марка викинутого конверта. Вони розмножились від розлитого супу.
Паккеру з племінником вдалося розмножити субстанцію підібраним супом, і вони створили компанію, що продавала її в офіси компаній для наведення ладу. Вона користувалась таким попитом, що світовий уряд запропонував Клайду віддавати всі конверти урядової пошти на відро субстанції в кожен департамент уряду. Це зробило б Клайда монополістом на земному ринку філателістів, і він готовий був погодитись.
Але з часом їхні клієнти почали жалітись, що субстанція перетворює їх на чесних людей, а це шкодить бізнесу. Єдиним, на кого вона не впливала, був Клайд і він почав будувати плани як використати це. Пояснення цієї аномалії прийшло в листі разом із свіжою партією засушеного листя:
«Дороги друзь: вильми задоволиний куриво ти слав мині. Буд ласка іще те знов. Не знав ти я вісчую дивитис перид теби. Але то шчастя робить для друзя. Я певню краще добре будиш ти. Зарібок матимиш будь-як.
Твій щірий друзь.»
В земній енциклопедії про цю расу було написано тільки «спад. передб.»
