Портал:Фантастика
 | Ласкаво просимо до порталу «Фантастика» |  |
 Фантастика Фантастика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія; англ. fantastic) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який не зустрічається або неможливий в реальному світі. ::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Вранішній Гаспар • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Ґертруда Фрідберґ[en] • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро[pt] • Жорж-Жан Арно[fr] • Жінка на краю часу • Канопус в Аргусі: архіви[en]• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович[sr] • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори[en] • Слободан Шкерович[sr] • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра[en] • Хесус де Арагон[es] • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович[sr] • Янець Менцигер[sl] • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Загибель Уранії • Земля світлячків • К7 • Людина без серця • Матріополь • Нотатки з майбутнього • Планета для робінзонів • Пролог • Стріла часу •Тисячолітній Миколай • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти
Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатириr та письменник-фантаст і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших романістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєписВолоди́мир Микола́йович Владко́ (справжнє прізвище Єре́мченко, * 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Петербург, Російська імперія — † 21 квітня 1974, Київ, УРСР) — український письменник-фантаст, журналіст та театральний критик. Народився в родині службовця. Початкову освіту здобув у реальному училищі, згодом закінчив Інститут народної освіти. Таким чином майбутній письменник мав глибокі та всебічні знання, вільно володів англійською мовою і латиною, знав про найновітніші відкриття в галузі науки і техніки. Рано залишившись без батька, почав працювати журналістом у різних друкованих виданнях. Його книги почали друкуватися з грудня 1917 року. Перша книга «Донбас — золота країна» (1930). Як письменник-фантаст дебютував повістю «Ідуть роботарі», відзначеною 1929 року премією на всеукраїнському конкурсі. Потім одна за одною виходять його книги: «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів». У «Чудесному генераторі» письменник, полишивши космічні світи, звертається до земних проблем, ніби передбачаючи епоху радіолокації і телебачення, велике майбутнє хвиль ультракороткого діапазону. Зовсім в іншому, на перший погляд, навіть несподіваному плані написано роман «Нащадки скіфів». Письменник спрямовує свій погляд не в майбутнє, як це властиве науковій фантастиці, а в минуле.::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійна фантастика «Грозове каміння» (англ. Thunderstone) — австралійський дитячий телевізійний фантастичний серіал виробництва Джонатана Шиффа 1999 року, дія якого відбувається в постапокаліптичному світі на Землі, постраждалій від падіння комети. Головного героя, Ноя, грає Джеффрі Вокер (також відомий своїми ролями в серіалах «Дівчина океану», «Маніфест Вейна» і «Дзеркало, дзеркало»). Інші актори, які з'являються в серіалі: Джерард Кеннеді, Крістофер Еліот, Емілі Браунінг (яка пізніше з'явиться в серіалі «Лемоні Снікет: 33 нещастя») і Даніель Даперіз. Спочатку серіал демонструвався на телеканалі Network Ten. Перший і другий сезони транслювалися на каналах ABC студією ABC Kids. Дія відбувається у 2020 році. Головний герой Ной Деніелс, його сім'я та інші люди, що вижили після катастрофи, живуть у підземній колонії, що називається «Північне Сідло». На поверхні планети неможливо жити через сильний холод і постійні хуртовини..::::::::::::::::читати далі |
Кінофантастика Залізна людина (англ. Iron Man) — американський фільм про героя коміксів Marvel Тоні Старка та його альтер его — Залізну Людину. Розробка стрічки проводилась ще з 1990 року компаніями Universal Studios, 20th Century Fox та New Line Cinema, проте робота закипіла лише, коли до справи взялись Marvel Studios. Прем'єра відбулась 14 квітня 2008 року в Сіднеї. В Україні фільм вперше показали 30 квітня. У прокаті фільм зібрав 585 133 287 доларів, а продажі на DVD у США склали 162 436 764 долари. Продовження історії — Залізна Людина 2 — вийшло на екрани кінотеатрів в Україні 29 квітня 2010 року. Тоні Старк, засновник корпорації Старк Індастріз, що промишляє продажем зброї, одного разу, в перебігу реклами репульсорних технологій в Афганістані, потрапив в полон до терористів і був приречений разом з сусідом по камері професором Їнсеном конструювати надпотужну ракету масового ураження, яка не мала аналогів. Угода була така, що після створення цієї зброї, терористи відпустили б його і всіх полонених на волю. Але підслухавши підступні плани лиходіїв, Старк наважується обернути власну зброю проти своїх замовників. Замість ракети, він збирає «залізну людину», карає лиходіїв і звільняє з полону невинних людей, які відразу починають вважати генія механіки і фізики, — національним героєм.::::::::::::::::читати далі |
.jpeg)
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
 Добра стаття Берсерк[1] (яп. ベルセルク Берусеруку, англ. Berserk) — популярна манґа в жанрі темне фентезі, автором якої є Міура Кентаро. Перший том був виданий у 1990 році видавництвом Hakusensha, проте манґа продовжує виходити й досі, практично не втрачаючи популярності. На основі манґи було створено декілька відеоігор, а також 25-серійна аніме-екранізація. Один із найпопулярніших манґа-серіалів для дорослих, виданий тиражем понад 29 мільйонів копій"Берсерк" розповідає історію життя найманця на ім'я Ґатс. Сюжет розгортається у світі, що нагадує середньовічну Європу. Основу сюжету складають містичні події, що відбуваються навколо Ґатса, і його стосунки з Ґриффітом, командиром найманців, відомих як «Банда Яструба». Як манґа, так і аніме, відрізняються крайньою жорстокістю та кривавістю, що робить серіал класичним представником так званого «темної фентезі»..::::::::::::::::читати далі |
Фантастичне образотворче мистецтво  Міядзакі Хаяо (яп. 宮崎 駿, みやざき はやお; нар. 5 січня 1941, Токіо) — японський режисер анімаційних фільмів, автор численних манґа. Випускник політико-економічного факультету університету Ґакуін. Співзасновник анімаційної студії Гіблі, з квітня 2005 року — її директор. Власник Музею Ґіблі. Відомий також під псевдонімами Акіцу Сабуро (秋津 三朗) і Тереко му (照樹 務). Міядзакі Хаяо — один з найвідоміших у світі японських мультиплікаторів і анімаційних режисерів. Його часто називають азійським Уолтом Діснеєм, хоча сам аніматор не любить цього порівняння. В Японії Міядзакі прославився завдяки повнометражним мультиплікаційним шедеврам «Наусіка з Долини Вітрів» (1984), «Небесний замок Лапута» (1986), «Мій сусід Тоторо» (1988). На Заході він став відомим після випуску у 1997 році його мультфільму «Принцеса Мононоке». У 2003 році твір Міядзакі «Віднесені привидами» отримав премію Оскар за найкращий анімаційний фільм року. Останньою повнометражною роботою режисера був «Ходячий замок Хаула» (2004)..::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
• Samuel G. Goodrich (1793-1860) • Jane Webb Loudon (1807-1858) • Douglas Frazar (1839-1896) • Charles Doughty (1843-1926) • Hugh Oakley Arnold-Foster (1855-1909) • Frona Eunice Wait (1859-1946) • Gustave Frederick Mertins (1872-1926) • Fred Stone (1873-1959) • Frank E. Schoonover (1877-1972) • Henri Falk (1881-1937) • H. W. Wesso (1894-1948) • Norbert Casteret (1897-1987) • Ogden Nash (1902-1971) • James Gould Cozzens (1903-1978) • George de la Warr (1904-1969) • Robert Barbour Johnson (1907-1987) • Arthur Calder-Marshall (1908-1992) • Dorothy Michell (1910-2000) • John Keir Cross (1914-1967) • Gene Roddenberry (1921-1991) • Richard N. Farmer (1928-1987) • D. G. Compton (1930) • Bud Foote (1930-2005) • Roger Sale (1932) • Victor Ambrus (1935) • Ron Smith (1936-1987) • Andrew A. Whyte (1940-1993) • Christopher Cerf (1941) • Ralph A. Sperry (1944-2007) • Lynne Murray (1948) • Mary Doria Russell (1950) • Kathryn Mackel (1950) • Yves Carl (1951) • Jonathan Frakes (1952) • Milton Hatoum (1952) • John-Allen Price (1954) • Peter Lerangis (1955) • Venero Armanno (1959) • Jonathan Coe (1961) • Randy Smith (1961) • Kevan Manwaring (1969) • Mat Johnson (1970) • Cherif Fortin (1970) • Cheryl Rainfield (1972) • David Oppegaard (1979) • Matthew LeDrew (1984) • Veronica Roth (1988)
Померли:
• T. Jenkins Hains (1866-1953) • Frederick Philip Grove (1879-1948) • Claude Grahame-White (1879-1959) • R. H. Malden (1879-1951) • Hugo Gernsback (1884-1967) • Edna Goit Brintnall (1886-1959) • Harold M. Sherman (1898-1987) • Linus Pauling (1901-1994) • John Betjeman (1906-1984) • Michael Collins (1924-2005) • Mark Jales (1924-1979) • Donald M. Grant (1927-2009) • Jimmy Sangster (1927-2011) • Elaine Marie Alphin (1955-2014)
Фантастичні твори Бог Світла чи Володар Світла (англ. Lord of Light) — науково-фантастичний роман американського письменника Роджера Желязни, вперше опублікований 1967 року. Він був нагороджений премією Г'юго 1968 року за кращий Роман. Дві глави з роману були опубліковані як короткі оповідання в журналі Fantasy & Science Fiction в 1967 році. Контекст роману – сучасні західні персонажі у світі, насиченому індуїстсько-буддистьким духом — відображений в перших рядках книги: Желязни зазначав, що «Володар Світла був навмисно написаний так, що він може сприйматись як наукова фантастика чи фентезі».
|
Премії з фантастики
 Категорії
 |
 Література
|
Допоможіть, будь ласка
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
.jpg){kind=link}
|
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюТЕТне вказано текст