Байко Ніна Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байко Ніна Яківна
Основна інформація
Дата народження25 серпня 1933(1933-08-25) (91 рік)
Місце народженняЯблониця Польська
ГромадянствоПольща Польща УРСРУкраїна Україна
Професіїспівачка, викладачка університету, вчителька музики
ОсвітаЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1958)
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
ЧленствоТріо сестер Байко
ЗакладКиївський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука і Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1976
диплом Міністерства культури «За вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва»
Вчене званнядоцент

Ні́на Я́ківна Байко (* 25 серпня 1933, Яблониця Польська, Ряшівський повіт — нині територія Польщі) — народна артистка УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько був сільським війтом у Яблониці Польській[1], загинув від удару електричного струму. В часі війтування виділив власну землю під будівлю Дому Просвіти, наповнював читальню українськими книжками та газетами. Окрім неї, батьки виховували ще чотирьох сестер. В часі переселення 1945 року родина оселилася в Буську.

З 1950 по 1980 роки разом із сестрами Даниїлою та Марією співала у складі сімейного тріо.

Навчалася в музично-педагогічному училищі, 1958 року закінчила Львівську консерваторію — по класу вокалу та гри на бандурі. В 1953—1956 роках та 1966—1980 працювала викладачем в Львівській дитячій музичній школі. 1956 року тріо сестер Байко виступило в Польщі.

1976 року сестри Байко стали лауреатами Шевченківської премії.

1979 року Ніна Яківна отримала звання народної артистки УРСР.

З 1982 року працює викладачем, в 1992 року отримала звання доцента — в Київському інституті культури.

Викладала в Стрітівській кобзарській школі-інтернаті для хлопців.

Голова громадської організації «Київське товариство „Лемківщина“ імені Богдана-Ігоря Антонича».

З чоловіком виховала сина та доньку, має чотирьох онуків.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1990-2010-х роках виступала:

Петро Андрійчук разом з «Даничанкою» на урочистому вечорі в її честь виконував бойківських пісень.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Кавалер ордена княгині Ольги III ст. — листопад 2008.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ніна Байко (Сологуб). Історія однієї лемківської родини. Наше слово. Лемківська сторінка. № 27 за 2017. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]