Байко Марія Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байко Марія Яківна
Народилася 2 березня 1931(1931-03-02)
Яблониця Руська, Гміна Дидня, Березівський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Померла 18 листопада 2020(2020-11-18) (89 років)
Львів
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність співачка, викладачка університету
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Членство Тріо сестер Байко
Діти Володимир Одрехівський
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден «Знак Пошани»
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1976
Звання
Народний артист УРСР
Могила Марії Байко..jpg

Марі́я Я́ківна Ба́йко (2 березня 1931, с. Яблониця Руська, Польща — 18 листопада 2020, Львів) — українська співачка (сопрано), народна артистка України, професор кафедри академічного співу Львівської музичнох академії імені Миколи Лисенка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася на Лемківщині. Виступала в тріо сестер Байко.

« Я народилась у гірському селі Яблониця на Лемківщині. Із сестрами пасли корів і вимовляли звук «о», а поміж гір він відлунював. То неймовірно тішило нас. Співали й маминих пісень. Так і виробили голос і слух. Нашому таланту, коли вже переїхали до Львова, усі дивувалися. «

1945 року родину переселили до міста Буськ Львівської області. Закінчила Львівську консерваторію.

« Мені дуже пощастило вступити до консерваторії у той час, коли там працювали найкращі композитори, музиканти. Свої ноти мені якось подарував сам Кос-Анатольський, а іспити приймали Станіслав Людкевич, Микола Колесса. І навчалась я у племінниці Соломії Крушельницької — Дарії Бандрівської, яка передала мені досвід техніки «бельканто». Це італійська школа, що навчає, як правильно тримати поставу, розвивати дихальну систему, аби голос звучав правильно й гарно. «
Сестри Байко (Марія, Ніна, Даніїла), А. Авдієвський, А. Кушніренко, С. Турчак у кулуарах концертної зали (1973)

Репертуар: українські народні пісні, солоспіви Лисенка, Людкевича, Кос-Анатольського, Фільц, Барвінського.

Від 1982 — професорка Львівської консерваторії (нині Вищий музичний інститут імені М. Лисенка).

Марія Байко виступала з сольним концертом у Тернополі (1990), брала участь у конкурсах співаків імені С. Крушельницької (1990—1998), створенні Тернопільського товариства «Лемківщина» (1990), фестивалях лемківської культури у місті Монастириська (1991, 2001—2002) та селі Гутисько Бережанського р-ну (1999), вечорі пам'яті В. Вихруща (2002).

Наукові праці присвячені українській пісні та її творцям. Працювала над автобіографічною книгою.

Померла 18 листопада 2020 року[1]. Похована 20 листопада 2020 року на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 67).

Нагороди[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

LP грамплатівки
  • Співає Марія Байко. — ЗЗД—00012859—60 (1963).
  • ЗЗД — 29095 (Леся Українка) (1971).
  • С30-20315-002-Д0315 (Пісні Франкового краю) (1987, запис 1983).
  • С30—17736 (Українські народні пісні) (1988, запис 1982).
  • СЮ—29041—003—29041/0 «О не забудь» (старогалицькі романси і пісні) (1990, запис 1989), усі — М.: Мелодия.
аудіокасета
Марія Байко. «Співаночки мої». Українські народні та релігійні пісні. — Л.: ТзОВ «Ліда», 3260-95, 2000.
Компакт-диски
  • CD «Співаночки мої». — Л.: Галрекордс, 2003;
  • CD Твори Богдани Фільц «Любимо землю свою». — К.: НРКУ, К: 605962 АШ, 2004.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Барна В., Дуда І. Байко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
  • Бабюк Л. Присвячується Д. Січинському // Музика. — 1986. — № 1.
  • Білинська М. Чудовий спів і акомпанемент. Концерт М. Байко і Я. Матюхи // Жовтень. — 1987. — № 4.
  • Білинська М. Чудовий ансамбль [Творчий звіт М. Байко і Т. Лаголи] // Вільна Україна. — 1966. — 20 листоп.
  • Білинська М. Звітують педагоги консерваторії [М. Байко та Т. Лагола] // Культура і життя. — 1968. — 26 груд.
  • Білинська М. Пісні Франкового краю співає Марія Байко. Анотація // Всесоюз. студия грамзаписи «Мелодия». — М., 1983.
  • Павлишин С. Марія Байко / Супровід, текст до CD укр. та англ. МОР-ми. — Л., 2003.
  • Мисько-Пасічник Р. «Гей, лети, павутиння» // Митці Львівщини. Календар знаменних і пам'ятних дат на 2006 рік. — Л., 2006.
  • Бандрівська О. К. Науково-методичні праці, статті, рецензії. — Львів: Апріорі, 2002. — Вип. 6. — 148 с.
  • Горак Р. Д. Якби на квіти та не морози // За вільну Україну. — 2001. — 4–5 трав.
  • Зелінський О. С. Барви сопрано // Культура і життя. — 1971. — 22 лип.
  • Катрич О. Т. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): дослідження. — Дрогобич: Відродження, 2000. — 100 с.
  • Колодуб И. О народнопесенных традициях украинской вокальной школы. — К.: Муз. Україна, 1984. — 48 с. (рос.)
  • Лисенко І. М. Словник співаків України / Іван Лисенко; післямова М.  Слабошпицького. — К.: Рада, 1997. — 354 с.
  • Макара М. С. Принципи інтерпретації народної пісні Марії Байко та їх значення для піаніста-концертмейстера // Теоретичні та практичні аспекти роботи піаніста-концертмейстера: збірник статей / упор. Л. Ніколаєва. — Львів: Сполом, 2010. — С. 43–51.
  • Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. — М.: Музыка, 1966. — 220 с.
  • Ментальність // Словник літературознавчих термінів.
  • Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — 700 с.
  • Митці України / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — 846 с.
  • Павлишин С. С. Вона народилась з піснею // Наше життя. — 2001. — № 3. — С. 5–6.
  • Павлишин С. С. Концерт Марії Байко [у Великому залі консерваторії] // Вільна Україна. — 1963. — 14 квітня.
  • Павлишин С. Марія Байко
  • Рабинович Д. Исполнитель и стиль. — М.: Сов. композитор, 1979. — Вып. 1. — 320 с. (рос.)
  • Романюк Павло. Співучі самоцвіти // Культура і життя. — 1976. — № 12 (2190). — 8 лютого.
  • Рудакевич О. М. Ментальність і політична культура української нації // Розбудова держави. — 1995. — № 10. — С. 26–30.
  • Самотос Н. І. Співає Марія Байко // Вільна Україна. — 1984. — 6 трав.
  • Серов А. Н. Избранные статьи: в 2 т. / А. Н. Серов; под ред. Г. Н. Хубова. — М.: Госмузиздат, 1957. — Т. 2. — 732 с. (рос.)
  • Скочиляс М. Співають сестри Байко // Літературна Україна. — 1968. — Березень.
  • Фільц Б. М. Байко Марія // Українська музична енциклопедія. — К., 2006. — Т. 1. — С. 121.
  • Фільц Б. М. Байко — сестри Ніна, Марія, Даниїла // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 100. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2681-0.
  • Фишер Э. Фортепианные сонаты Л. ван Бетховена // Исполнительское искусство зарубежных стран. — М.: Музыка, 1977. — Вып. 8. — С. 164—194. (рос.)
  • Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. — К.: Рось, 1994. — Кн. 3. — 686 с.
  • Шахова Л. Серебряная нить мелодий / Сельская газета. — 1976. — 1 июля. (рос.)
  • Юрас І. І. Памфіл Юркевич: подробиці біографії // Філософська думка. — 1999. — С. 119—138.
  • Reсital des virtuoses d'Ukraine [без прізвища автора] // Gaр. — 1999. — 29 sep. — Р. 5-05A.
  • Regards sur la culture ukrainienne [без прізвища автора] // D. L. — 1999. — 23 sep.
  • Б. Фільц Байко Марія Яківна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 122

Посилання[ред. | ред. код]