Африканські Великі озера: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
EmausBot (обговорення | внесок)
Рядок 65: Рядок 65:
[[sw:Nchi za Maziwa Makuu]]
[[sw:Nchi za Maziwa Makuu]]
[[tr:Afrika'nın Büyük Gölleri]]
[[tr:Afrika'nın Büyük Gölleri]]
[[ur:عظیم جھیلیں (افریقہ)]]
[[ur:عظیم افریقی جھیلیں]]
[[vec:Grandi Laghi de l'Africa]]
[[vec:Grandi Laghi de l'Africa]]
[[vi:Hồ Lớn châu Phi]]
[[vi:Hồ Lớn châu Phi]]

Версія за 16:54, 26 листопада 2012

Великі Африканські озера та східне узбережжя Африки з космосу

Великі Африканські озера — декілька великих за площею озер, що знаходяться у Східно-африканській зоні розломів чи довкола неї. До великих озер включають озеро Вікторія, друге за величиною прісноводе озеро у світі; та озеро Танганьїка, друге за глибиною та за об'ємом озеро у світі.

До Великих Африканських озер входять:

Деякі дослідники до Великих озер відносять лише озера Вікторія, Альберт та Едвард, оскільки лише ці три озера мають стік до Білого Нілу. Танганьїка та Ківу мають стік у систему річки Конго, а Малаві — в Замбезі через річку Шире.

Регіон Великих озер

Цей регіон — один з найбільш густонаселених у світі. У ньому проживає приблизно 107 мільйонів чоловік. Через вулканічну активность у минулому, в цій частині Африки знаходяться одні з найкращих пасовищ у світі. Висота над рівнем моря визначає відносно помірний клімат, незважаючи на екваторіальне положення. Через значну густину населення та велику кількість сільськогосподарської продукції, регіон Великих озер історично був розбитий на ряд невеликих держав, найбільш могутніми з яких були Руанда, Бурунді, Буганда, Буньоро.

Внаслідок тривалих пошуків витоку Нілу, регіон довгий час був привабливим для європейців. Першими прибулими туди місіонери, які зазнали невдачу при навертанні до християнства аборигенів, проте відкрили регіон для подальшої колонізації. Посилені контакти з рештою світу привели до декількох спустошуючих епідемій, від яких страждали як люди, так і тварини. Внаслідок цього населення регіону в деяких областях скоротилося майже на 60%. Лише у 1950-х роках населення регіону досягло доколоніального рівня.

Останніми роками в регіоні відбуваються громадянські війни та спалахи насильства, що заважають здолати відсталість та бідність регіону, лише Кенія та Танзанія можуть умовно вважатися виключеннями.