Ягідні культури: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
VP (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:


[[Категорія:Сільське господарство]]
[[Категорія:Сільське господарство]]
[[ru:Ягодные культуры]]

Версія за 07:35, 18 квітня 2013

Ягідні культури — кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — ягоди (суниці, полуниці, чорна смородина, малина, аґрус, білі й червоні порічки; господарське значення мають і дикорослі ягідні рослини: журавлина, чорниця, брусниця). В Україні на ягідні культури припадає близько 2% площі всіх плодово-ягідних насаджень. Перше місце серед них належить суницям, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність ягідних культур висока: 80 — 120 ц/га.

У 1981 році плодові й ягідні насадження становили 1097,5 тис. га, з чого на ягідні припадало 25,4 тис. га. На той час основні площі ягідників були зосереджені: в Лісостепу — 12,2 тис. га (48,0%); у Степу — 6,7 тис. га (26,4%); на Поліссі — 6,5 тис. га (25,6%). З цієї площі на колгоспи, радгоспи та інші держгоспи припадало 573,3 тис. га.

Ягідні культури відзначаються високими поживними й смаковими якостями та лікувальними властивостями: містять цукри, органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію та вітамін С. Їх споживають свіжими, а також використовують для виготовлення конфітюр, джему, компотів, соків, вин.

1972 року створено Головне управління для виробництва плодів ягід і винограду при Раді Міністрів УРСР, що ввійшло 1985 року до складу Держагропрому УРСР.

Див. також

Література