Левитський Григорій Андрійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: {{Науковець | ім'я = Григорій Андрійович Левицький (Левитський) | ім'я_мовою_оригін... |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
}} |
}} |
||
'''Григорій Андрійович Левицький (Левитський)''' ({{ДН|19|11|1878|7}}, село [[Білки (село)|Білки]], [[Сквирський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська Імперія]] —[[20 травня]] [[1942]], [[Златоуст]], |
'''Григорій Андрійович Левицький (Левитський)''' ({{ДН|19|11|1878|7}}, село [[Білки (село)|Білки]], [[Сквирський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська Імперія]] —[[20 травня]] [[1942]], [[Златоуст]], [[Челябінська область]], [[СРСР]]) — видатний радянський генетик, цитолог, родом з України. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Версія за 00:00, 26 червня 2013
| Григорій Андрійович Левицький (Левитський) | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 (19) листопада 1878 село Білки, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська Імперія |
| Помер |
20 травня 1942 (63 роки) Златоуст, Челябінська область,СРСР |
| Місце проживання | СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Російська імперія |
| Діяльність | біолог, цитогенетик |
| Alma mater | Київський університет (1922) |
| Галузь | генетика |
| Заклад | Всерадянський інститут рослинництва, ленінград; Київський університет, Київ |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник | Сергій Навашин |
| Аспіранти, докторанти | Теодосій Добжанський |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | введення термінукаріотип |
| Нагороди |
 |
Григорій Андрійович Левицький (Левитський) (7 (19) листопада 1878, село Білки, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська Імперія —20 травня 1942, Златоуст, Челябінська область, СРСР) — видатний радянський генетик, цитолог, родом з України.
Біографія
Народився в родині священника. Навчався в Колегії Павла Галагана. Поступив на природниче відділення Київського університету 1897 року. Після закінчення у 1902 працював лаборантом ботанічного кабінету Київського політехнічного інституту.
У 1907 роі заарештований за участь у Всеросійському селянському з'їзді на 8 місяців, а потім висланий за межі Росії. У цей час працював у бібліотеках Лондона і Парижу, на біологічній станції в Неаполі, у ботанічному саду Боннського університету.
З 1911 продовжував викладати та досліджувати рослини. У 1914 мобілізований до лав армії, звідки через рік повернувся у чині прапорщика. З 1917 читає курс «Будова і організація протоплазми» в Київському університеті.
У 1925 на запрошення Миколи Вавилова переїжджає до Ленінграду, де займається дослідженнями будови хромосом.
У 1932 обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У лютому 1933 заарештований і перебував на засланні у Красноярському краї, звідки зусиллями Вавилова повертається у листопаді того ж року.
Працює професором Ленінградського університету та завідувачем лабораторії цитології у ВІР.
28 червня 1941 року заарештований. Помер у тюрмі 20 травня 1942.
Науковий внесок
Досліджував будову хромосом, є піонером цитогенетики. Разом з Левом Делоне вважається автором терміна «каріотип»[1].