Бура Ольга Анатоліївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 57: Рядок 57:


== Джерела та посилання ==
== Джерела та посилання ==
* [http://www.autocentre.ua/ac/leisure/autocentre-visitors/olga-bura-skorost-ya-prosto-obozhayu-6353.html Ольга Бура: «Скорость я просто обожаю». 18 января 2000.]
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/190/112/6653/ Трагічно загинула телеведуча Ольга Бура]{{ref-uk}}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/190/112/6653/ Трагічно загинула телеведуча Ольга Бура]{{ref-uk}}
* [http://dancor.sumy.ua/articles/1239.htm Телеведущая Ольга Бура погибла, возвращаясь из Сум]{{ref-ru}}
* [http://dancor.sumy.ua/articles/1239.htm Телеведущая Ольга Бура погибла, возвращаясь из Сум]{{ref-ru}}

Версія за 23:02, 13 листопада 2013

Ольга Бура
Ольга Бура
Народилася 27 травня 1977(1977-05-27)
Тетіїв, УРСР
Померла 29 травня 2004(2004-05-29) (27 років)
Київ, Україна
·автомобільна аварія
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ Київ
Діяльність телеведуча
Відома завдяки телеведуча та модель
Alma mater Національний транспортний університет
У шлюбі з Сергій Власенко
Діти немає

О́льга Анатоліївна Бу́ра (*27 травня 1977 — †29 травня 2004) — українська телеведуча та модель.

Біографія

Ольга Бура народилася 27 травня 1977 року в містечку Тетієві на Київщині. Вона була другою дитиною в родині. В дитинстві закінчила музичну школу по класу бандури. Згодом закінчила Київський автодорожній інститут (за професією економіст), але ніколи не працювала за спеціальністю. Під час навчання в інституті підробляла моделлю. Потім випадково потрапила на телебачення і стала телеведучою програми «Щасливий дзвінок», що проіснувала недовго. Після розвалу проекту Ольга залишилася на Першому національному вести «Погоду». 2002 року Бура на запрошення продюсера Олександра Богуцького прийшла на ICTV. Півроку готувала своє шоу «Коронна страва». Тоді вона вже розпрощалася з «Погодою» і якийсь час була ведучою ранкової програми «Новий день» на «Інтері». Ще рік вела усілякі концерти, вчила англійську і навчалася на заочному відділенні Інституту журналістики. 2001 року отримала премію «Чорна перлина» у сфері моди та реклами, перемогла у конкурсі «Найкраща модель-телеведуча».

Загибель

29 травня 2004 року бл. 00:55 дорогою додому з Сум трагічно загинула в автокатастрофі на Харківській площі у Києві (при в'їзді до міста з боку Бориспільської траси).

Водій автомобіля (чорний «Lexus») на величезній швидкості (близько 200 км/год) врізався в бетонну огорожу на Харківській площі, потім — у клумбу, і полетів на газон. Машина кілька разів перевернулася в повітрі й ударилася в опору рекламного щита на висоті чотирьох метрів. Ольга вилетіла з машини і загинула миттєво. Водій помер у кареті «швидкої допомоги».


Увічнення пам'яті

  • «Фільм про Олю» (ICTV, 2004)

Примітки

Джерела та посилання