Стефан Драгутин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q290786)
Рядок 4: Рядок 4:
== Життєпис ==
== Життєпис ==


Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замилис передати трон Сербії молодшому синові - Стефану Милутину. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.
Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - [[Стефан Милутин|Стефану Милутину]]. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.


У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Проте під час полювання у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]].
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Проте під час полювання у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]].
Рядок 10: Рядок 10:
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довколо Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довколо Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.


Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутін видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах банах управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.


У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у [[монастир]]і.
У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у [[монастир]]і.

Версія за 03:36, 28 квітня 2014

Стефан Драгутин

Стефан Драгутин (д/н-1316) — 5-й король Сербії з 1276 до 1282 року, 1-й король Срема з 1284 до 1316 року. Походив з династії Неманичів.

Життєпис

Стефан Драгутин був сином короля Стефана Уроша та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - Стефану Милутину. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.

У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Проте під час полювання у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові Стефану Милутину.

Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна

Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довколо Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.

Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.

У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у монастирі.

Родина

Дружина - Катерина (1256-1314), донька Стефана V Арпада, короля Угорщини

Діти:

  • Стефан Владислав (1280-1325)
  • Елизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
  • Урошиць (д/н-1306), помер ченцем

Джерела

  • Miomir Filipović - Fića, Tri cara i trideset i jedan kralj srpskog naroda, Čikago, 1992.