Торф верховий

Торф верховий (рос. торф верховой, англ. raised-bog peat, нім. Hochmoortorf m) – генетичний тип торфу, в ботаніч. складі якого менше 95% залишків оліготрофних рослин. Ступінь розкладу Т.в. 5-70%. На відміну від перехідного та низинного типів, торф верховий малозольний (2,4%) і більш кислий (рН сольової витяжки 2,5-3,6).

Торф верховий широко розповсюджений на торфових покладах Північної півкулі.

Торф верховий зі ступенем розкладу більше 20% використовується як паливо, сировина для отримання коксу, газу, гумінових кислот і бітумів. При більш низьких ступенях розкладу Т.в. застосовується як ізоляційний і підстильний матеріал, гідролізна сировина та ін.

ТОРФ ВЕРХОВИЙ КОМПЛЕКСНИЙ

Вид торфу верхового типу, який містить у своєму ботаніч. складі без урахування гумусу не менше 70% залишків оліготрофних сфагнових мохів (Sph. magellanicum, Sph. fuscum, Sph. angustifolium, Sph. majus, Sph. cuspidatum). При цьому жоден з видів мохів не переважає. Деревні залишки не перевищують 10%. Поклади з переважанням Т.в.к. широко поширені в зах. і півн.-зах. р-нах Бєларусі та України і Зах. Сибіру. РФ. Ступінь розкладання 13-8%, вологість 92-93%, зольність 2,2-1%, рН сольового витягу 3,20,3. Поклади з переважанням Т.в.к. розробляють для отримання підстилки, термоізоляц. плит і при підвищеній мірі розкладання – на паливо.

Інші різновиди торфу

Фускум-торф Фрезерний торф Магелланікум-торф торф вербовий торф верховий торф гіпновий

торф деревний торф деревно-моховий торф деревно-трав’яний торф мезотрофний торф моховий торф низинний торф перехідний

торф похований торф сфагновий торф трав’яний торф тростинний торф хвощевий торф шейхцерієвий торф ялинковий

Див. також

• Торф'яні родовища

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.