Литовсько-Руська митрополія

Литовська митрополія – існувала в 14-15 ст. у межах Литовсько-Руської держави. Заснована за литовського князя Гедиміна, але оформлена була лише 1355 р. за князя Ольгерда після заходів перед Константинопольським патріархом. Цим здійснилося прагнення Великого князівства Литовського мати для Литовської Русі окремого митрополита й припинити церковну пов’язаність православної Литви із митрополитом “київським і всієї Руси”, що тоді проживав переважно у Москві й підтримував великодержавницькі прагнення московських володарів. Митрополит Литовський також титулувався київським, особливо коли Київ потрапив під владу Литви (1360), хоч вiн жив звичайно в Новгородку в Білорусі. Через суперечки між митрополитом литовським Романом (1354-1361 рр.) і московським Алексієм патріарх закрив Л.М. 1364 р. Вона стала знову чинною 1375 р., а її митрополитом призначено було серба Кипріяна (1376-1389 рр.). Коли ж він став загальноруським митрополитом, Л.М. фактично перестала існувати. За князювання Вітовта Л.М. було відновлено і її очолив Григорій Цамблак (1415-1419 рр.). Після його усунення православні єпархії Литви ще раз потрапили у залежність від Москви. Спроба продовжити Л.М. під проводом митрополита Герасима не вдалася.

Джерела

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. Луцьк: Вежа, 2000.
• Радянська енциклопедія історії України. К., 1971. т.3.