Шломо ібн Гвіроль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11: Рядок 11:
| причина_смерті =
| причина_смерті =
| громадянство =
| громадянство =
| національність = жид
| національність = єврей
| конфесія = юдаїзм
| конфесія = юдаїзм
| відомий_(відома) =
| відомий_(відома) =

Версія за 14:08, 3 листопада 2016

Соломон ібн Габірол
Ім'я при народженні שלמה בן יהודה אבן גבירול‎‎
Народився бл. 1022
Малага
Помер бл. 1057
Валенсія
Країна Кордовський халіфат
Національність єврей
Діяльність поет, філософ
Галузь філософія і Неоплатонізм[1]
Знання мов іврит[2][3], іспанська і арабська
Жанр поезія
Magnum opus Azharotd
Конфесія юдаїзм
Батько Габріель

Соломон ібн Габірол (*бл. 1022 — бл. 1057) — єврейський поет та філософ часів Кордовського халіфату. Християни знали його під ім'ям Авіцеброна, араби — ібн Езра.

Життєпис

Народився у 1021 або 1022 році в м. Малага. Був сином впливового чиновника Габріеля, що мав вплив при дворі халфа Гішама II, та вимушений був залишити Кордову після вступу на трон Сулаймана ібн аль-Хакама. Ще дитиною втратив батьків. Соломон здобув освіту в Сарагосі, де вивчав талмуд, граматику, геометрію, астрономію і філософію. У 1039 році залишив Сарагосу. Соломон ібн Габіроль після 1045 року жив у Гранаді, потім у Валенсії. Далі вів життя мандрівного філософа.

Творчість

Поет і філософ, він використовував давньогебрейську мову в своїх працях з філології та у віршах, що розповідали про вино, кохання, пошук мудрості, самоті розуму і песимізмі, викликаному людськими слабостями. Соломон був автором літургійних поем. Найвідомішими є «Я господар, і пісня є моїм рабом», де перефразовано 613 заповідей юдаїзму. У 1041 році написав вірш, що складався з 400 рядків, що відображав гебрейський алфавіт та акростих, який був відображенням граматики івриту.

Був прихильником неоплатонізму. З його слів відомо про 12 філософських праць. Ібн Габіроль видав кілька філософських творів арабською мовою, зокрема «Виправлення якостей душі» (1045 рік) і «Джерело життя» (відомий у латинському перекладі Домініка Гундіссаліна в якості «Fans vitae», бл. 1050 року). У першій праці він прагнув визначити етичні норми життя, у другому — розмірковував про Бога, мудрості і волі. «Джерело життя» мало значний вплив на творчість Вільгельма де Овернь, Олександра Гельського, Джона Дунса Скота. У 1047 році склав збірку прислів'їв «Вибір перлів».

Джерела

  • Raphael Loewe: Ibn Gabirol. Grove Weidenfeld, New York 1989, ISBN 0-8021-1133-5.
  • Cano Pérez, María José. «Ibn Gabirol», dins Lirola Delgado, Jorge (ed.). Biblioteca de al-Andalus. De Ibn al-Dabbāg a Ibn Kurz. Almeria: Fundación Ibn Tufayl de Estudios Árabes, 2004, pp. 189—196. ISBN 84-934026-1-3 (vol. 3).
  • Ruiz Gisbert, Rosa. «Salomón Ibn Gabirol». Isla de Arriarán: revista cultural y científica, 30 (2007), pp. 31–42. ISSN 1133-6293.
  1. https://www.uco.es/ucopress/ojs/index.php/mediterranea/article/view/14152/12856
  2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 189. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. CONOR.Sl