Supraphon (новели, повість): відмінності між версіями

«Supraphon»
Автор	Олександр Клименко
Дизайн обкладинки	Олександр Клименко
Країна	Україна
Мова	українська
Жанр	новели, повість
Місце	Україна
Видавництво	«Твердиня»
Видано	2006
Тип носія	друк (оправа)
Сторінок	136
ISBN	966-8770-57-9

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:31, 13 січня 2018

«Supraphon» — перша книжка Олександра Клименка, до якої ввійшли новели та повість «Пазл пазлів». Вийшла друком у 2006 році у видавництві «Твердиня».

Назва книжки відсилає до чеської фірми звукозапису «Supraphon», дизайн видання — до формату вінілових платівок. Книжка складається з двох розділів — Side A та Side B.

Авторка передмови Алла Загайкевич. Художнє оформлення Олександра Клименка.

Зміст

Алла Загайкевич. Передмова^[1]

SIDE 1

Останнє зникнення Sancho Пархоменка
Під сонцем
Фрегат
Мінус метафізика
Мавпа and Smirnoff
Звідусіль
Останнє зникнення Sancho Пархоменка
Найкращі дні
Вулицею Сведенборґа
Кво вадіс, Гришо?
Гранітний пантеон
У затінку дівчат-квіток
Фізрук Іван Семенович — він десь там ↑ (Оля Трояндова — комсорг↓)
Тоіді-Монгол
Льончик Салітьор
Микола Dікон
Невиліковний Й. Б.
Lucy in the Sky
Supraphon
Вальс маленьких лебедів

SIDE 2

Пазл пазлів
Невиліковний Й. Б. (Remixed by DJ Strelnikov)

Анотації

Олександр Клименко^[2]:

«У 2006 році вийшла друком моя перша прозова книжка з музичною назвою «Supraphon». Люблю цю книжку, писану на самоті, бо, працюючи над нею, я навіть не здогадувався про існування читачів, а тому не думав про них. А це велика радість — не залежати від читацької думки: коли птахи свідомості перебувають на волі, тоді ніщо не обмежує творчої свободи. Я завжди знав, що маю написати оту першу книжку — написати своїми словами. Однак не здогадувався, яку саме назву матиме книжка.
Я закінчив Житомирське музичне училище та Київську консерваторію. Багато років у складі гурту «САТ» грав на баяні сучасну імпровізаційну музику і академічний авангард. А ще я постійно слухав музику — класику, рок, джаз, фольклор. У роки радянської «залізної завіси», яка забезпечувала ізоляцію від західного світу, відсутність інформації була однією з найбільших проблем. Тому все, що тоді сприяло вирішенню цієї проблеми і формувало мій світогляд, сьогодні пригадую з особливою вдячністю. Одним із якісних інформаційних джерел були для мене вінілові платівки чехословацької фірми грамзапису «Supraphon» з імпровізаціями Іржі Стівена, Рудольфа Дашека, Адама Маковича й інших джазових — і не лише джазових — виконавців. Тож написавши книжку, в якій і на мить не забував про музику, назвав її коротко — «Supraphon». А тоді сів за комп’ютер і зробив дизайн, щоб алюзія була максимальною: квадратна книжка з намальованою на обкладинці супрафонівською платівкою і конверт для книжки — майже платівковий. Окрім того, новели і повість, що ввійшли до «Supraphon’у», за платівковою аналогією утворювали відповідні книжкові розділи — side A, side B».

Видавництво «Твердиня» подає:

До книги-«платівки» О. Клименка увійшли новели та повість, написані протягом 2003–2006 років. Деякі тексти були опубліковані в часописах «Четвер» (№ 18, 2003)^[3] та «Ї» (№ 35, 2004)^[4]. Персонажі «Supraphon’у», просякаючи ілюзорністю існування, із зацятою ніжністю (кожен на свій манер) накопичують у собі життя, наче виконують священний ритуал. Вони вибудовують зі скалок-пазлів власну реальність, продовжуючи любити те, що завжди любили. І вони свідомо зникають у хороброму, сяйливому ніщо, з якого свого часу з’явилися на світ, — разом зі своїми мелодіями, віршами, разом із сонцем, деревами, паперовими квітами та намальованою водичкою. Їхній прихід — спокійний, їхнє щезнення — непомітне.

Рецензії

Євген Баран. Волинська хроніка «Нко та хєропукуси»

Переклади

Окремі новели з «Supraphon’у» перекладено чеською та білоруською мовами: антологія сучасного українського оповідання «Ukrajina, davaj, Ukrajina!» («Фрегат»)^[5], збірка «Думы і песні Валыні» («Під сонцем»).

2015 року у видавництві «Větrné mlýny» вийшла друком книжка О. Клименка «Nejlepší dny»^[6], до якої ввійшли новели «Під сонцем», «Найкращі дні».

Нагороди

2009 — Міжнародна літературна премія ім. Миколи Гоголя («Тріумф»).

Примітки

Джерела

Останнє зникнення Sancho Пархоменка. Мавпа and Smirnoff. Мінус метафізика / Четвер. — 2003, № 18. — С. 272-275.
Supraphon / Ї. — 2004, № 35.
Блакитна експансія / Березіль. — 2008, № 9-10. — С. 50-61.

Посилання

[1] Алла Загайкевич. Передмова до книжки «Supraphon»

[2] Мій «Supraphon», мій «Місяць авторського читання» — Буквоїд, 2015

[3] Останнє зникнення Sancho Пархоменка — «Четвер», «God-doG», № 18, 2003

[4] Supraphon — «Ї», «Мова ~~німої~~ країни», № 35, 2004

[5] Видавництво «Větrné mlýny»: Ukrajina, davaj, Ukrajina!

[6] Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 року у видавництві «Větrné mlýny» вийшла друком книжка [[Клименко Олександр Іванович (письменник)|О.&nbsp;Клименка]] «Nejlepší dny»<ref>[http://vetrnemlyny.cz/nakladatelstvi/autori/225-Oleksandr-Klymenko Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні»]</ref>, до якої ввійшли новели «Під сонцем», «Найкращі дні».
+== Нагороди ==
+* 2009&nbsp;— [[Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя|Міжнародна літературна премія ім.&nbsp;Миколи Гоголя («Тріумф»)]].
 == Примітки ==