Бауер Євген Францевич: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Біографія: заміна: працю… як → працю… за допомогою AWB
Tryhlav (обговорення | внесок)
4589 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:
}}
}}
{{Othernames|Бауер}}
{{Othernames|Бауер}}
[[File:Silent Witnesses (1914).webm|thumb|thumbtime=12|upright=1.5|''Немые свидетели'' (1914)]]
[[Файл:Silent Witnesses (1914).webm|thumb|thumbtime=12|upright=1.5|''Немые свидетели'' (1914)]]
[[File:Daydreams (1915).webm|thumb|thumbtime=2|upright=1.5|'' Грезы'' (1915)]]
[[Файл:Daydreams (1915).webm|thumb|thumbtime=2|upright=1.5|'' Грезы'' (1915)]]
'''Євген Францевич Бауер''' (* [[1865]], [[Москва]] — † 9 червня (22 червня) [[1917]], [[Ялта]]) - [[Російська імперія | російський]] режисер [[німе кіно | німого кіно]], театральний художник і сценарист. Його режисерські роботи мали великий вплив на естетику російського [[кінематограф]]у початку [[XX століття]].
'''Євген Францевич Бауер''' (* [[1865]], [[Москва]] — † 9 червня (22 червня) [[1917]], [[Ялта]]) — [[Російська імперія | російський]] режисер [[німе кіно | німого кіно]], театральний художник і сценарист. Його режисерські роботи мали великий вплив на естетику російського [[кінематограф]]у початку [[XX століття]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 29: Рядок 29:
Євген Бауер народився 1865 року в Москві в сім'ї обрусілого чеха музиканта Франца Бауера і оперної співачки. З дитинства виявляв артистизм, брав участь в аматорських постановках (сестри його були професійними актрисами).
Євген Бауер народився 1865 року в Москві в сім'ї обрусілого чеха музиканта Франца Бауера і оперної співачки. З дитинства виявляв артистизм, брав участь в аматорських постановках (сестри його були професійними актрисами).


[[1887]] року закінчив {{нп|Московське училище живопису, скульптури і зодчества||ru|Московское училище живописи, ваяния и зодчества}}. Змінив багато професій - працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру - як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).
[[1887]] року закінчив {{нп|Московське училище живопису, скульптури і зодчества||ru|Московское училище живописи, ваяния и зодчества}}. Змінив багато професій — працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру — як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).


Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати художником-постановником і режисером. Перша робота в кіно - замовлення на створення декорацій для фільму «[[Трьохсотріччя дому Романових (фільм) |Трьохсотріччя дому Романових]]» (1913) [[Торгового Дому Дранкова]], потім Бауер як постановник ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює [[Брати Пате (Московське відділення) | московське відділення французької компанії «Брати Пате»]], для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в [[Торговий дім Ханжонкова]], що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості.
Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати художником-постановником і режисером. Перша робота в кіно — замовлення на створення декорацій для фільму «[[Трьохсотріччя дому Романових (фільм) |Трьохсотріччя дому Романових]]» (1913) [[Торгового Дому Дранкова]], потім Бауер як постановник ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює [[Брати Пате (Московське відділення) | московське відділення французької компанії «Брати Пате»]], для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в [[Торговий дім Ханжонкова]], що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості.


З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогодні збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915)|Після смерті]]» (обидва — 1915), «[[Життя за життя (фільм, 1916)|Життя за життя]]» (1916), «[[Революціонер (фільм, 1917) |Революціонер]]» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з [[Мозжухін Іван Ілліч|Іваном Мозжухіним]], [[Холодна Віра Василівна|Вірою Холодною]], [[Полонський Вітольд Альфонсович|Вітольдом Полонським]], [[Перестіані Іван Миколайович|Іваном Перестіані]], [[Каралли Віра Олексіївна|Вірою Каралли]] та іншими.
З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогодні збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915)|Після смерті]]» (обидва — 1915), «[[Життя за життя (фільм, 1916)|Життя за життя]]» (1916), «[[Революціонер (фільм, 1917) |Революціонер]]» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з [[Мозжухін Іван Ілліч|Іваном Мозжухіним]], [[Холодна Віра Василівна|Вірою Холодною]], [[Полонський Вітольд Альфонсович|Вітольдом Полонським]], [[Перестіані Іван Миколайович|Іваном Перестіані]], [[Каралли Віра Олексіївна|Вірою Каралли]] та іншими.


1917 року Бауер разом з основним штатом [[Торговий дім Ханжонкова | ательє Ханжонкова]] перебрався на нову студійну базу в [[Ялта|Ялті]], де поставив кінострічку «[[За щастям (фільм, 1917)|За щастям]]» з молодим актором [[Кулешов Лев Володимирович|Левом Кулешовим]] (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «[[Король Парижа]]» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: [[22 червня]] (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою [[Рахманова Ольга Володимирівна|Ольгою Рахмановою]].
1917 року Бауер разом з основним штатом [[Торговий дім Ханжонкова | ательє Ханжонкова]] перебрався на нову студійну базу в [[Ялта|Ялті]], де поставив кінострічку «[[За щастям (фільм, 1917)|За щастям]]» з молодим актором [[Кулешов Лев Володимирович|Левом Кулешовим]] (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «[[Король Парижа]]» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: [[22 червня]] (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою [[Рахманова Ольга Володимирівна|Ольгою Рахмановою]].

Версія за 12:47, 3 березня 2018

Євген Францевич Бауер
Евгений Францевич Бауэр
Зображення
Зображення
Дата народження 1865(1865)
Місце народження Москва, Російська імперія
Дата смерті 22 червня 1917(1917-06-22)
Місце смерті Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Alma mater Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Професія кінорежисер
Кар'єра 1913—1917
IMDb ID 0061955
CMNS: Бауер Євген Францевич у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бауер.
Немые свидетели (1914)
Грезы (1915)

Євген Францевич Бауер (* 1865, Москва — † 9 червня (22 червня) 1917, Ялта) — російський режисер німого кіно, театральний художник і сценарист. Його режисерські роботи мали великий вплив на естетику російського кінематографу початку XX століття.

Біографія

Євген Бауер народився 1865 року в Москві в сім'ї обрусілого чеха музиканта Франца Бауера і оперної співачки. З дитинства виявляв артистизм, брав участь в аматорських постановках (сестри його були професійними актрисами).

1887 року закінчив Московське училище живопису, скульптури і зодчества●. Змінив багато професій — працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру — як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).

Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати художником-постановником і режисером. Перша робота в кіно — замовлення на створення декорацій для фільму «Трьохсотріччя дому Романових» (1913) Торгового Дому Дранкова, потім Бауер як постановник ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює московське відділення французької компанії «Брати Пате», для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в Торговий дім Ханжонкова, що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості.

З кінця 1913 до початку 1917 року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогодні збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «Мрії», «Після смерті» (обидва — 1915), «Життя за життя» (1916), «Революціонер» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з Іваном Мозжухіним, Вірою Холодною, Вітольдом Полонським, Іваном Перестіані, Вірою Каралли та іншими.

1917 року Бауер разом з основним штатом ательє Ханжонкова перебрався на нову студійну базу в Ялті, де поставив кінострічку «За щастям» з молодим актором Левом Кулешовим (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «Король Парижа» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: 22 червня (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою Ольгою Рахмановою.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бауер_Євген_Францевич&oldid=22167737