Замкнута множина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: no:Lukket mengde
Рядок 18: Рядок 18:
* обєдання скінченної кількості закритих множин є закритою множиною
* обєдання скінченної кількості закритих множин є закритою множиною
Інші властивості:
Інші властивості:
* множина може бути ні закритою ні відкритою одночасно, як наприклад напіввідкритий інтервал в <math>\mathbb{R}</math>, <math>[a,b)</math> (при стандартній топології на <math>\mathbb{R}</math>)
* множина може бути ні закритою ні відкритою одночасно, як наприклад напіввідкритий інтервал в <math>\mathbb{R}</math>, <math>[a,b)</math> (при [[топологія відкритих куль|стандартній]] топології на <math>\mathbb{R}</math>)
* множина може бути і відкритою і закритою водночас - такими є всі підмножини в дискретній топології(де топологія - набір всіх підмножин даної множини)
* множина може бути і відкритою і закритою водночас - такими є всі підмножини в дискретній топології(де топологія - набір всіх підмножин даної множини)

== Див. також ==
== Див. також ==



Версія за 18:53, 14 квітня 2009

За́мкнені мно́жини в математичному аналізі та функціональному аналізі — це множина, яка складається з усіх елементів універсальної множини, що не входять до даної відкритої множини (див. Доповнення множин).

Означення

Нехай дано топологічний простір . Множина называєтся замкненою відносно топології , якщо існує відкрита множина така що


Приклади

Властивості

Із аксіом означення топології випливає:

  • перетин будь-якого набору закритих множин є закритою множиною
  • обєдання скінченної кількості закритих множин є закритою множиною

Інші властивості:

  • множина може бути ні закритою ні відкритою одночасно, як наприклад напіввідкритий інтервал в , (при стандартній топології на )
  • множина може бути і відкритою і закритою водночас - такими є всі підмножини в дискретній топології(де топологія - набір всіх підмножин даної множини)

Див. також

Література

  1. С. Т. Завало (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа.
  2. Фихтенгольц (1954). Основы математического анализа. Москва: Радянська школа.
  3. R.Wald, General Relativity