Тобілевич-Кресан Марія Іванівна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Донька [[Карпенко-Карий Іван Карпович|Івана Карпенка-Карого]]. Закінчила ліцей у Парижі, досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в [[Київ|Києві]]. Допомагала [[Саксаганський Панас|Панасові Саксаганському]] в |
Донька [[Карпенко-Карий Іван Карпович|Івана Карпенка-Карого]]. Закінчила ліцей у [[Париж|Парижі]], досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в [[Київ|Києві]]. Допомагала [[Саксаганський Панас|Панасові Саксаганському]] в літературній праці. Підготувала до друку спогади своєї матері [[Тобілевич Софія Віталіївна|Софії Тобілевич]] «Мої стежки і зустрічі» (1957). |
||
1917 року викладала французьку мову у [[Друга київська гімназія|Другій київській гімназії]], також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною Першої української трудової школи Дурдуківського.<ref>[http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=189&id=126 Про крутян-гімназистів]</ref> |
[[1917]] року викладала французьку мову у [[Друга київська гімназія|Другій київській гімназії]], також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною [[Перша українська гімназія у Києві|Першої української трудової школи Дурдуківського]].<ref>[http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=189&id=126 Про крутян-гімназистів]</ref> |
||
На початку 1930-х років її заарештували. Юрій Хорунжий у статті «Останній лоцман» ([[2005]]) писав: «Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади [[Шекспір Вільям|Шекспіра]] з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у [[Париж]]і…». Марія Іванівна у «справі СВУ» була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько — славнозвісний актор Панас Саксаганський.<ref>Юрій Хорунжий. Мужі чину. — К.: В-во Олени Теліги, 2005. — С. 244.</ref> |
На початку 1930-х років її заарештували. [[Хорунжий Юрій Михайлович|Юрій Хорунжий]] у статті «Останній лоцман» ([[2005]]) писав: ''«Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади [[Шекспір Вільям|Шекспіра]] з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у [[Париж]]і…»''. Марія Іванівна у [[Процес Спілки визволення України|«справі СВУ»]] була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько — славнозвісний актор [[Саксаганський Панас Карпович|Панас Саксаганський]].<ref>Юрій Хорунжий. Мужі чину. — К.: В-во Олени Теліги, 2005. — С. 244.</ref> |
||
[[Файл:Могила Марії і Софії Тобілевич.JPG|ліворуч|міні|230пкс|Могила Марії і Софії Тобілевич]] |
[[Файл:Могила Марії і Софії Тобілевич.JPG|ліворуч|міні|230пкс|Могила Марії і Софії Тобілевич]] |
||
Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка [[Петляш Олена Діонисівна|Олена Петляш]], актриси Є.Ожеговська, М.Склярова, хореограф О.Манасевич, режисер М.Ізапольська, художник [[Судомора Охрім Іванович|Охрім Судомора]]. |
Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка [[Петляш Олена Діонисівна|Олена Петляш]], актриси Є. Ожеговська, М. Склярова, хореограф О. Манасевич, режисер М. Ізапольська, художник [[Судомора Охрім Іванович|Охрім Судомора]]. |
||
Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957». |
Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957». |
||
Версія за 19:25, 4 травня 2019
| Марія Тобілевич-Кресан | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Марія Іванівна Тобілевич-Кресан |
| Псевдо | Марія Іванівна Прохорова |
| Народилася |
19 грудня 1883 Російська імперія |
| Померла |
1 жовтня 1957 (73 роки) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Російська імперія УНР Українська Держава СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | письменниця-перекладач, педагог і театральний діяч |
| Батько | Іван Карпенко-Карий |
| Мати | Софія Тобілевич |
| Родичі | Тобілевичі |
| У шлюбі з | Прохоров Борис Миколайович |
Марі́я Іва́нівна Тобіле́вич-Кресан (Прохорова; * 19 грудня 1883 — † 1 жовтня 1957) — українська письменниця-перекладачка, театральна діячка, викладачка іноземних мов.
Життєпис
Донька Івана Карпенка-Карого. Закінчила ліцей у Парижі, досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в Києві. Допомагала Панасові Саксаганському в літературній праці. Підготувала до друку спогади своєї матері Софії Тобілевич «Мої стежки і зустрічі» (1957).
1917 року викладала французьку мову у Другій київській гімназії, також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною Першої української трудової школи Дурдуківського.[1]
На початку 1930-х років її заарештували. Юрій Хорунжий у статті «Останній лоцман» (2005) писав: «Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади Шекспіра з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у Парижі…». Марія Іванівна у «справі СВУ» була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько — славнозвісний актор Панас Саксаганський.[2]
Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка Олена Петляш, актриси Є. Ожеговська, М. Склярова, хореограф О. Манасевич, режисер М. Ізапольська, художник Охрім Судомора.
Похована в Києві на Байковому кладовищі. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957».
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 169—170.
- «Покажу вам добру стежку…» (М. І. Тобілевич-Кресан у роки німецько-фашистської окупації Києва) // Українська біографістика. — К., 1999. — Випуск 2. — С. 110—115.
Примітки
- ↑ Про крутян-гімназистів
- ↑ Юрій Хорунжий. Мужі чину. — К.: В-во Олени Теліги, 2005. — С. 244.
