Бурлак (робітник): відмінності між версіями
створено сторінку |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 19:05, 22 серпня 2019
Бурла́к — найманий робітник у Росії XVI — початку XX століть, що в складі артілі тягнув линвою річкове судно вгору проти течії.
У Московській державі бурлаки з'явилися наприкінці XVI — початку XVII століть. Основну масу бурлаків становили кріпаки-втікачі та кріпаки, відпущені поміщиками на заробітки («під оброк»). Широке використання бурлацької тяги було зумовлене зростанням обсягів річкового транспорту при недосконалості технічних засобів.
Головними районами бурлацтва були Волзький і Дніпровський водні шляхи, всеросійською «столицею» бурлаків був Рибінськ на Волзі. Розвиток пароплавства призводив до поступового занепаду бурлацтва, але вона продовжувала використовуватися й на початку XX століття. У СРСР бурлацька тяга була заборонена 1929 році постановою НКШС, у підпорядкуванні якого до 1931 року перебував річковий транспорт.
У культурі
Джерела
- Бурлаки // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.