Генріх III (герцог Брабанту): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис
правопис
Рядок 58: Рядок 58:
Походив з Левенського дому (Реджинаридів)). Старший син [[Генріх II (герцог Брабанту)|Генріха II Шляхетного]], герцога Брабанту, і Марії (доньки [[Філіпп Швабський|Філіппа I Гогенштауфена]], короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.
Походив з Левенського дому (Реджинаридів)). Старший син [[Генріх II (герцог Брабанту)|Генріха II Шляхетного]], герцога Брабанту, і Марії (доньки [[Філіпп Швабський|Філіппа I Гогенштауфена]], короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.


У 1248 році в Ахені брав участь в коронації [[Вільгельм II (граф Голландії)|Вільгельма II]], графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж ркоу після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.
У 1248 році в Ахені брав участь в коронації [[Вільгельм II (граф Голландії)|Вільгельма II]], графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж року після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.


1251 року оженився на боньці бургундського герцога [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]]. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем [[Альфонсо X|Альфонса X Кастильського]] в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.
1251 року оженився на боньці бургундського герцога [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]]. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем [[Альфонсо X|Альфонса X Кастильського]] в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.
Рядок 68: Рядок 68:


== Родина ==
== Родина ==
Дружина — Аделаїда-Аліса, донька [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]], герцога Бургундії
Дружина — Аделаїда-Аліса, донька [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]], герцога Бургундії.


Діти:
Діти:

Версія за 19:51, 5 вересня 2019

Генріх III
Henri III de Brabant
Народивсябл. 1231
Левен
Помер1261
Левен
ПохованняЛевен
Діяльністьполітик, музикант
Знання мовфранцузька[1]
Титулгерцог Брабанту
Термін1248—1261 роки
ПопередникГенріх II
НаступникГенріх IV
Конфесіякатолицтво
РідБрабантський дім
БатькоГенріх II
МатиМарія Гогенштауфен
Брати, сестриГенріх I (ландграф Гессену), Beatrice of Brabantd[2], Maria of Brabant, Duchess of Bavariad[2], Elizabeth of Brabantd і Матильда Брабантськаd[2]
У шлюбі зАделаїда Бургундська
Діти4 сини і 1 донька
Герб
Герб

Генріх III Доброзичливий (*Henri III le Débonnaire, бл. 1231 — 1261) — 3-й герцог Брабанту в 1248—1261 роках.

Життєпис

Походив з Левенського дому (Реджинаридів)). Старший син Генріха II Шляхетного, герцога Брабанту, і Марії (доньки Філіппа I Гогенштауфена, короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.

У 1248 році в Ахені брав участь в коронації Вільгельма II, графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж року після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.

1251 року оженився на боньці бургундського герцога Гуго IV. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем Альфонса X Кастильського в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.

Наслідуючи приклад батька за кілька днів зі смерті, Генріх III публікує хартію-заповіт, яка гарантувала, в тому числі і те, що жителі Брабанта були підсудні лише суду, що спеціальні податки будуть стягуватися тільки на посвяту принців в лицарі або їх шлюб, а також в чітко описаних умовах війни. Заповів 4000 левенських фунтів хрестоносцям, а також наказав євреям, так само як і провансальським і італійським банкірам залишити Брабант або відмовитися від лихварства. Йому спадкував старший син Генріх IV під регентством своєї матері.

Меценат

Брабантський герцог був покровителем поетів (насамперед трувера Адене ле Руа), йому самому належить декілька віршів французькою мовою.

Родина

Дружина — Аделаїда-Аліса, донька Гуго IV, герцога Бургундії.

Діти:

  • Генріх (1251—після 1272), 4-й герцог Брабанту
  • Жан (1252/1253—1294), 5-й герцог Брабанту, 9-й герцог Лімбуруг
  • Готфрід (д/н—1302), 1-й граф Арсхот
  • Марія (1256—1321), дружина Філіпп III, короля Франції

Коханка — Йоганна ван дер Балк

Діти:

  • Жильберт ван бер Брехт (д/н), капітан (очільник залоги) міста Тіль

Джерела

  • Karl Theodor Wenzelburger: Heinrich III., Herzog von Brabant. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 482.
  • Dunbabin, Jean (2011). The French in the Kingdom of Sicily, 1266—1305. Cambridge University Press.
  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ а б в Kindred Britain
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генріх_III_(герцог_Брабанту)&oldid=26047084