Генріх III (герцог Брабанту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх III
Henri III de Brabant
Народивсябл. 1231
Левен, округ Левенd, Бельгія
Помер1261(1261)
Левен, округ Левенd, Бельгія
ПохованняЛевен
Діяльністьполітик, музикант
Знання мовфранцузька[1]
Титулгерцог Брабанту
Термін1248—1261 роки
ПопередникГенріх II
НаступникГенріх IV
Конфесіякатолицтво
РідБрабантський дім
БатькоГенріх II
МатиМарія Гогенштауфен
Брати, сестриГенріх I (ландграф Гессену), Beatrice of Brabantd[2], Maria of Brabant, Duchess of Bavariad[2], Elizabeth of Brabantd і Матильда Брабантськаd[2]
У шлюбі зАделаїда Бургундська
Діти4 сини і 1 донька
Герб
Герб

Генріх III Доброзичливий (*Henri III le Débonnaire, бл. 1231 — 1261) — 3-й герцог Брабанту в 12481261 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з Лувенського дому (Регінаридів). Старший син Генріха II Шляхетного, герцога Брабанту, і Марії (доньки Філіппа I Гогенштауфена, короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.

У 1248 році в Ахені брав участь у коронації Вільгельма II, графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж року після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.

1251 року оженився з донькою бургундського герцога Гуго IV. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем Альфонса X Кастильського в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.

Наслідуючи приклад батька за кілька днів зі смерті, Генріх III публікує хартію-заповіт, яка гарантувала, в тому числі і те, що жителі Брабанта були підсудні лише суду, що спеціальні податки будуть стягуватися тільки на посвяту принців в лицарі або їх шлюб, а також в чітко описаних умовах війни. Заповів 4000 левенських фунтів хрестоносцям, а також наказав євреям, так само як і провансальським і італійським банкірам залишити Брабант або відмовитися від лихварства. Йому спадкував старший син Генріх IV під регентством своєї матері.

Меценат

[ред. | ред. код]

Брабантський герцог був покровителем поетів (насамперед трувера Адене ле Руа), йому самому належить декілька віршів французькою мовою.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Аделаїда-Аліса, донька Гуго IV, герцога Бургундії.

Діти:

  • Генріх (1251—після 1272), 4-й герцог Брабанту
  • Жан (1252/1253—1294), 5-й герцог Брабанту, 9-й герцог Лімбуруг
  • Готфрід (д/н—1302), 1-й граф Арсхот
  • Марія (1256—1321), дружина Філіппа III, короля Франції

Коханка — Йоганна ван дер Балк

Діти:

  • Жильберт ван бер Брехт (д/н), капітан (очільник залоги) міста Тіль

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Karl Theodor Wenzelburger: Heinrich III., Herzog von Brabant. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 482.
  • Dunbabin, Jean (2011). The French in the Kingdom of Sicily, 1266—1305. Cambridge University Press.
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б в Kindred Britain