Состинські озера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
=== Гідрологія === |
=== Гідрологія === |
||
Гідрологічний режим озер штучно-антропогенний. До 1970 року джерелами води в озерах служили атмосферні опади і весняний стік Східного Маничу. Після будівництва греблі |
Гідрологічний режим озер штучно-антропогенний. До 1970 року джерелами води в озерах служили атмосферні опади і весняний стік Східного Маничу. Після будівництва греблі [[Чограйське водосховище|Чограйського водосховища]] вода з нього стала надходити до Состинських озер, піднявши їх рівень і збільшивши площу. Первісна площа озер становила 68,1 км², до 1979 року вона збільшилася до 100 км². Площа озер безпосередньо залежить від обсягу води, що надходить з {{нп|Чорноземельська зрошувально-обводнювальна система|Чорноземельської зрошувально-обводнювальної системи|ru|Черноземельская оросительно-обводнительная система}}. В 1996 році через скорочення обсягу вод, що скидаються їх площа становила 51,2 км², з них площа рибогосподарських водойм становила приблизно 29 км². В 1999 році цей показник знизився до 20 км²<ref name=autogenerated2>Никитенко Е. В. [http://ibiw.ru/upload/disser/diss_nikitenko.pdf Макрозообентос водоёмов долины Восточного Маныча.] Дис. канд. биол. наук. Борок, 2014</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 18:57, 4 серпня 2020
| Состинські озера | |
| Вливаються | Східний Манич |
|---|---|
| Країна |
 Росія |
| Категорія басейну | Q32782040? |
 | |
Координати: 45°21′ пн. ш. 45°36′ сх. д. / 45.350° пн. ш. 45.600° сх. д.
Состинські озера (рос. Состинские озёра) — велика природна озерна система у Калмикії, на південному заході Чорних Земель і у східній частині Кумо-Маницької западини. Состинські озера приурочені до гирла річки Східний Манич і є низкою водойм сполучених між собою русловими протоками. Деякі водойми мають рибогосподарська значення.
Найбільші озера: Кекю[ru] (20,8 км²), Колтан-Нур[ru] (9,12 км²), Состинське[ru] (7,37 км²) Харерга[ru] (5,82 км²), Кьок-Усн[ru] (4,85 км²), Можарське озеро (восточное) (4,27 км²), Матхір (4,07 км²), Торце[ru] (3,78 км²), Кіркіта[ru] (3,66 км²)[1].
Фізико-географічна характеристика
Геоморфологія
Рельєф території сформувався у голоценовий період під впливом трансгресії Каспійського моря. Внаслідок реліктового походження прилеглі до озер грунти засолонени, а грунтові води сильно мінералізовані, глибина їх до 5 м[2].
Гідрологія
Гідрологічний режим озер штучно-антропогенний. До 1970 року джерелами води в озерах служили атмосферні опади і весняний стік Східного Маничу. Після будівництва греблі Чограйського водосховища вода з нього стала надходити до Состинських озер, піднявши їх рівень і збільшивши площу. Первісна площа озер становила 68,1 км², до 1979 року вона збільшилася до 100 км². Площа озер безпосередньо залежить від обсягу води, що надходить з Чорноземельської зрошувально-обводнювальної системи[ru]. В 1996 році через скорочення обсягу вод, що скидаються їх площа становила 51,2 км², з них площа рибогосподарських водойм становила приблизно 29 км². В 1999 році цей показник знизився до 20 км²[1].
Примітки
- ↑ а б Никитенко Е. В. Макрозообентос водоёмов долины Восточного Маныча. Дис. канд. биол. наук. Борок, 2014
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
